Перевищення «єдинником» обсягу доходу: коли застосовувати РРО
У разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн застосування РРО для такого платника єдиного податку другої, третьої групи (фізичної особи — підприємця) є обов’язковим з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.
Водночас якщо оплата за реалізовані товари (послуги) згідно з договором здійснюється виключно у безготівковій формі через установи банку, застосування РРО є необов’язковим.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 20.02.2019 р. № 635/Ф/99-99-14-05-01-14/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації ФОП щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.
Щодо застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) платниками єдиного податку 2 - 3 групи
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено.
Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) - оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Пунктом 6 ст. 9 Закону № 265 передбачено, що РРО не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Кодексу до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Отже, якщо оплата за реалізовані Вами товари (послуги), згідно з договором здійснюється виключно у безготівковій формі через установи банку, застосування РРО є необов’язковим.
Щодо використання РРО при перевищенні платниками єдиного податку у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень
Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу РРО не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої - четвертої груп (фізичн особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, за виключенням здійснення оплати виключно у безготівковій формі через установи банку.
Отже, у разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку другої, третьої групи (фізичної особи - підприємця) є обов’язковим з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.
Водночас, якщо, оплата за реалізовані Вами товари (послуги), згідно з договором здійснюється виключно у безготівковій формі через установи банку, застосування РРО є необов’язковим.
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Коментарі до матеріалу