Підприємець-єдинник отримав дохід на рахунок у закордонному банку: що з оподаткуванням?

У листі від 08.12.2022 № 16299/6/99-00-24-03-03-06 (далі – Лист № 16299) ДПС аналізує ситуацію, пов’язану з надходженням доходу на рахунок підприємця – платника єдиного податку, відкритий у закордонному банку. Розглянемо докладніше, які висновки були зроблені ДПС у листі і яким має бути оподаткування такого доходу згідно із цими висновками.

Отже, підприємець – платник єдиного податку (далі – ЄП) отримав дохід на рахунок, відкритий у закордонній фінансовій установі. Перше запитання, поставлене в листі:

Запитання – відповіді

Чи має право підприємець відкрити рахунок у закордонній фінустанові?

ДПС справедливо завважує, що фізособи, зареєстровані як підприємці згідно із законодавством України, мають право:

• займатися ЗЕД, тобто співпрацювати з нерезидентами у рамках експортно-імпортних операцій і в тому числі отримувати дохід від реалізації нерезидентам своїх товарів і послуг (ст. 1, ч. 2 ст. 5 Закону від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», далі – Закон № 959).
  Завважимо, що при цьому підприємцям-єдинникам потрібно пам’ятати про обмеження, передбачені Податковим кодексом (далі – ПК) для спрощеної системи оподаткування в цілому і для кожної із груп платників єдиного податку зокрема. Наприклад, з п. 294.1 ПК випливає, що надавати нерезидентам послуги мають право тільки єдинники третьої групи, а ось займатися експортом товарів можуть єдинники другої та третьої груп;
• відкрити рахунок у закордонній фінустанові та проводити через такі рахунки валютні операції. При цьому ДПС посилається на ч. 3 ст. 4 Закону від 21.06.2018 № 2473-VIIІ «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), у якій закріплено право резидентів України (з огляду на обмеження, установлені законодавством) відкривати рахунки за кордоном і здійснювати через такі рахунки валютні операції.
  Нагадаємо, що до резидентів згідно з пп. 2 п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 2473 належать у тому числі й фізособи-підприємці, зареєстровані згідно з українським законодавством. Додамо також, що про відкриття такого рахунка повідомляти ДПС не треба, оскільки чинними нормативними актами такого обов’язку не передбачено (див. ЗІР, категорія 112.04).

А що думає ДПС про податкові наслідки ситуації, коли дохід від нерезидентів надходить на закордонний рахунок підприємця-єдинника?

Тут позиція податківців – невтішна для таких підприємців. Вони вважають, що суми, які надійшли на закордонний рахунок фізособи-єдинника, не можна вважати доходом, отриманим у рамках підприємницької діяльності. Тобто такі суми не включаються до доходу, отриманого на спрощеній системі. Іншими словами, їх треба обкладати не єдиним податком, а ПДФО і військовим збором (далі – ВЗ).

Чому податківці роблять такий висновок?

До такого висновку податківці доходять на підставі п. 23 Положення про заходи захисту і визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5. Там зазначено, що кошти від нерезидента, отримані за експортними операціями резидента на постачання товарів, мають бути зараховані на рахунок резидента в українському банку.

Така ж фраза є і в п. 14⁴ постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18). При цьому термін «товар» слід брати зі ст. 1 Закону № 959, де під товаром розуміється не лише продукція, а й роботи з послугами.

Звідси ДПС резюмує: тільки той ЗЕД-дохід від реалізації товарів (робіт, послуг), який буде отриманий шляхом прямого перерахування від нерезидента на підприємницький рахунок резидента в українському банку, може вважатися доходом від підприємницької діяльності й обкладатися ЄП (якщо підприємець – єдинник). А дохід, отриманий підприємцем-єдинником на рахунок, відкритий в іноземному банку, треба обкладати ПДФО та ВЗ.

В ІПК № 100 крім п. 23 Положення № 5 податківці цитували ще й пп. 2 п. 9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7). У цьому підпункті сказано, що коли виручка (дохід) від експорту товарів отримана на закордонний рахунок резидента, то банк зніме експортну операцію з валютного контролю тільки тоді, коли виручка буде перерахована із закордонного рахунка на рахунок в Україні.

Як бачимо, НБУ допускає можливість отримання доходу на закордонний рахунок резидента, і ДПС цей факт визнавала.

А на запитання підприємця-єдинника про те, як же оподатковувати дохід, отриманий на закордонний рахунок, в ІПК № 100 податківці відповідали однозначно: за правилами для єдиного податку. І при цьому датою отримання такого доходу вважали дату зарахування грошей на рахунок єдинника, відкритий за кордоном. Але, схоже, що зараз вони змінили свою думку.

Як підприємцеві-єдиннику відзвітувати за доход, що надійшов на рахунок у закордонному банку, якщо діяти згідно з роз’ясненням ДПС з Листа № 16299?

Дохід від експорту, отриманий за межами України, слід уважати доходом, отриманим з іноземного джерела (пп. 163.1.3 ПК). Тому для його обкладення ПДФО треба використати особливий порядок, наведений у п. 170.11 ПК.

Так, згідно з пп. 170.11.1 ПК, у разі отримання такого доходу фізична особа зобов’язана подати річну декларацію про майновий стан і доходи та обкласти такий дохід ПДФО за ставкою 18 %. Крім того, на такий дохід у загальному порядку треба нарахувати ВЗ за ставкою 1,5 % (пп. 1.2, 1.3 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

А який валютний курс треба використовувати для перерахунку інвалюти в гривні для цілей оподаткування?

Згідно з п. 164.4 ПК, треба використовувати курс НБУ, що діяв на дату нарахування (отримання) інвалютного доходу (тобто курс НБУ, який діяв на дату зарахування доходу на рахунок у закордонному банку).

Коли і за якою формою слід подати таку декларацію?

Форма декларації затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 № 859, строк її подання – до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4 ПК), а строк сплати нарахованих ПДФО та ВЗ до бюджету – до 1 серпня року, що настає за звітним.

А якщо дохід, отриманий на рахунок у закордонному банку, був обкладений за кордоном податком на доходи або іншим аналогічним податком?

У такому разі ПДФО, нарахований згідно з українським законодавством, можна зменшити на суму «закордонного» податку. Але це можливо, якщо дотримуються одночасно дві умови, а саме (пп. 170.11.2 ПК):

• з країною, у якій був утриманий податок, Україною укладений договір (конвенція) про уникнення подвійного оподаткування;
• фізособа-резидент отримала від держоргану країни, у якій був утриманий податок, довідку про суму сплаченого податку і збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (ст. 13 ПК).

А ось ВЗ зменшенню не підлягає і сплачується до бюджету в нарахованій у декларації сумі.

Чи може підприємець втратити право перебувати на спрощеній системі оподаткування через те, що дохід, отриманий на його рахунок у закордонному банку, податківці вважають непідприємницьким?

У коментованому листі ДПС нічого не говорить із цього приводу. Проте, на нашу думку такого не повинно статися. Адже в листі ДПС роз’яснює, що сума, яка надійшла на рахунок у закордонному банку, розцінюється не як підприємницький дохід, отриманий єдинником з порушеннями, а як дохід фізособи (аналогічно доходу від реалізації особистого рухомого або нерухомого майна). Тому, отримавши такий дохід, фізична особа і далі зможе застосовувати спрощену систему оподаткування.

Чи буде штраф за порушення валютного законодавства, якщо дохід надійшов на рахунок підприємця за кордоном?

У листі після висновку про обов’язковість перерахування ЗЕД-доходу на рахунки в українських банках податківці згадали, що валютний контроль і застосування заходів впливу здійснюється за правилами ст. 11 та 15 Закону № 2473 відповідно. А в ст. 15 якраз і говориться про те, що за порушення порядку здійснення валютних операцій до фізосіб (у т. ч. і підприємців) може бути застосована адміністративна відповідальність. У свою чергу, у КУпАП є ст. 162¹, згідно з якою за порушення порядку здійснення валютних операцій передбачений штраф у розмірі від 1 000 до 3 000 НМДГ (від 17 000 до 51 000 грн). При цьому адмінпротокол за цією статтею складає орган ДПС (ст. 255 КУпАП), а застосовує її – суд (ст. 221 КУпАП).

Проте в листі податківці питання про застосування цього штрафу обійшли (не сказали, що отримувати ЗЕД-дохід на закордонні рахунки підприємцям-єдинникам заборонено). А ми, зі свого боку, уважаємо, що оскільки НБУ допускає можливість для підприємців отримувати дохід на рахунки в закордонних банках, що підтверджується пп. 2 ст. 9 Інструкції № 7, то і штрафу за такі випадки не повинно бути.

Як бути з оподаткуванням, якщо нерезидент перерахував дохід підприємцеві-єдиннику з використанням платіжних систем Wise/Revolut/Payoneer?

На це запитання ДПС у Листі № 16299 не відповіла, а запропонувала звернутися за роз’ясненнями до НБУ (мабуть, не наважуючись коментувати правомірність таких розрахунків з точки зору дотримання вимог валютного законодавства).

На нашу думку, у цьому випадку для цілей оподаткування доходу – з огляду на висновки Листа № 16299 – треба міркувати таким чином. Зазначені платіжні системи дозволяють нерезидентам перераховувати плату за послуги своїм контрагентам у тому числі і на банківські рахунки.

І якщо підприємець-єдинник, який отримує ЗЕД-дохід через такі платіжні системи, зазначив як рахунок для надходження доходу:

• свій підприємницький рахунок в українському банку – у цьому випадку дохід може вважатися підприємницьким та обкладатися ЄП;
• свій особистий рахунок, відкритий в українському банку або в закордонній фінустанові, – тоді такий дохід не вважається підприємницьким та обкладається ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %.

Чи може податкова визнати негрошовими розрахунки через системи Wise/Revolut/Payoneer?

Ми вважаємо, що ризик визнання розрахунків через системи Wise/Revolut/Payoneer негрошовими може бути тільки в тому випадку, якщо підприємець отримає свій дохід не на рахунок у банку, а будь-яким іншим способом, наприклад у криптовалюті, і українська податкова служба про це дізнається.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАТНИ
(ДПС)

від 08.12.2022 р. № 16299/6/99-00-24-03-03-06

Громадська організація «Всеукраїнський бухгалтерський клуб»
 

Державна податкова служба України розглянула звернення Громадської організації «Всеукраїнський бухгалтерський клуб» від 28.11.2022 № 101-45 ВБК (вх. ДПС № 20664/6 від 30.11.2022) щодо практичного застосування норм законодавства під час здійснення діяльності фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку та у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи, які мають постійне проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно із Законом України від 07 лютого 1991 року № 698-XII «Про підприємництво» (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2019 року № 2473-VII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов’язані, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).

Відповідно до п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом № 959, відповідно до ст. 1 якого товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).

Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.

Валютний нагляд та застосування заходів впливу за порушення вимог валютного законодавства здійснюються згідно з нормами, врегульованими ст. ст. 11 та 15 Закону № 2473 відповідно.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою I розділу XIV Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отриманого такого доходу (п. 292.5 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Таким чином, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України.

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання.

Одночасну зауважуємо, якщо кошти, отримані від нерезидента, зараховані на рахунок, відкритий в іноземному банку, а не на рахунок для здійснення підприємницької діяльності у банку в Україні, то такі кошти не включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковуються за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом IV ПКУ, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи, отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Також зазначені доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Враховуючи викладене, дохід, отриманих фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Крім того, відповідно до п. 6 та п. 7 ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» НБУ, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в України, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками, та визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створення ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації.

Отже питання стосовно здійснення розрахунків за допомогою систем Wise/Revolut/Payoneer знаходяться у правовому полі НБУ.

Директор Департаменту
оподаткування фізичних осіб

Тетяна Мігас