Правила надання щорічних додаткових відпусток за роботу в шкідливих та важких умовах праці

Наказом Мінпраці  № 16 був затверджений порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку (далі Порядок).

Частиною 1 п. 1 Порядку зазначено, що щорічна додаткова відпустка за роботу в шкідливих і важких умовах праці надається працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами зазначеного Списку, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва і цехи, та від форм власності підприємств, організацій і установ.

Частиною 1 п. 4 Порядку визначено, що конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці.

Тобто, роботодавець зобов’язаний надати щорічну додаткову відпустку працівникам виробництв, цехів, професій і посад зайнятим на роботах в шкідливих та важких умовах праці передбаченими додатком 1 «Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку» до Списку.

Разом з цим також роз’яснюємо, що віднесення робіт до категорії зі шкідливими й важкими умовами праці та визначення права на пільги і компенсації працівникам за роботу в цих умовах залежить від результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці згідно з Порядком № 442. Вимогами п. 3 Порядку №442 передбачено проведення атестації з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, що затверджуються Мінсоцполітики і МОЗ. На теперішній час є чинними Методичні рекомендації  № 41.

Абзацом 3 п. 6.7 Методичних рекомендацій запропоновано за результатами атестації встановити працівникам пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно з ст. 26 Закону «Про підприємства», і ст. 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».

Закон «Про підприємства» втратив чинність з 1 січня 2004 року (згідно з ГКУ).

Відповідно до ч. 6 ст. 69 ГКУ підприємство самостійно встановлює для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день й інші пільги, а також має право заохочувати працівників інших підприємств, установ, організацій, які його обслуговують.

Тобто, підприємство має право (а не зобов’язане) самостійно встановлювати для своїх працівників додаткові відпустки, скорочений робочий день та інші пільги.

www.dp.dsp.gov.ua