Позиція ДПС щодо дати початку сплати оренди за земельні ділянки

ГУ ДПС у Вінницькій області інформує, що відповідно до пп. 14.1.147 Податкового кодексу (далі – ПК) плата за землю – це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. 

Орендна плата для цілей розд. XII «Податок на майно» ПК – обов’язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.136 ПК). 

Згідно з пп. 14.1.73 ПК землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: 

• на праві постійного користування; 
• на умовах оренди. 

Підпунктом 269.1.2 ПК встановлено, що платниками плати за землю, зокрема, є платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди. 

Об’єктами обкладення платою за землю, зокрема, є об’єкти обкладення орендною платою – земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (пп. 270.1.2 ПК). 

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (абзац перший п. 288.1 ПК). 

Статтею 13 Закону від 16.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161) встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. 

Відповідно до абзаців першого – п’ятого ст. 15 Закону № 161 істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є: 

• дата укладення та строк дії договору оренди; 
• орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. 

При цьому за згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. 

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ПК). 

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу (далі – ЗК) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК, або за результатами аукціону. 

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК). 

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК). 

Слід зазначити, що орендар земельної ділянки зобов’язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди (абзаци перший і другий ст. 25 Закону № 161). 

Відповідно до пп. 11 п. 196 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 № 1051, на офіційному вебсайті Держгеокадастру за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру оприлюднюються відомості Державного земельного кадастру, зокрема, про державну реєстрацію права оренди (суборенди) земельною ділянкою. 

Отже, орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору. 

ГУ ДПС у Вінницькій області