Більше за темою:
Валютна лібералізація продовжується: «позиковий» ліміт та інші зміни
Відповідно до абзацу першого п. 44.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПКУ (абзац другий п. 44.1 ПКУ).
Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухобліку та фінзвітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ПКУ).
Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Таким чином, при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств враховується визначений за правилами бухобліку фінансовий результат від господарських операцій, здійснених платником податку на прибуток.
Визначення дати, за якою відображається операція з отримання іноземної валюти через платіжну систему Payoneer, здійснюється згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування та відповідно об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.
При цьому положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму курсових різниць за статтями в іноземній валюті.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухобліку при формуванні фінрезультату до оподаткування та відповідно об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.
Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухобліку та аудиту, затверджує НП(С)БО, НП(С)БОДС, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухобліку та складання фінзвітності (абзац перший ч. 2 ст. 6 Закону від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою КМУ від 20.08.2014 № 375, установлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухобліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Отже, питання визначення дати, за якою відображається операція з отримання іноземної валюти через платіжну систему Payoneer, а також порядок визначення курсових різниць за статтями в іноземній валюті для цілей бухобліку належить до компетенції Мінфіну як головного регулятора з питань бухобліку.
Водночас повідомляємо, що відповідно до абзацу сьомого п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України» рішення щодо визначення та здійснення валютно-курсової політики, валютного регулювання та управління золотовалютним резервом приймає Правління НБУ, до повноважень якого належить їх прийняття.
ЗІР, категорія 102.02