Платник ПДВ після сплину строку давності повертає невикористаний аванс: що в обліку?

При поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зареєстрованому в ЄРПН (п. 192.1 ст. 192 ПКУ).

Отже, на дату повернення коштів (авансу) у платника ПДВ - постачальника виникає підстава для здійснення коригування податкових зобов'язань з ПДВ та складання розрахунку коригування.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (п. 192.1.1 ст. 192 ПКУ).

Загальний термін позовної давності встановлено тривалістю у три роки (1095 календарних днів) (ст. 102 ПКУ).

Виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування, незалежно від обставин, за яких вони складаються, не передбачено.

Отже, розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв'язку із сплином терміну, встановленого ст. 102 ПКУ.

Таким чином, якщо після сплину 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов'язань та складання податкових накладних при отриманні авансового платежу за товар, відбувається повернення такого авансу, то розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН, і як наслідок, підстави для зменшення податкових зобов'язань у продавця відсутні.

Покупець, у разі повернення йому постачальником авансового платежу, зобов'язаний визначити податкові зобов'язання з ПДВ, відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

zp.tax.gov.ua