Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Щодо підстав отримання податкової інформації контролюючими органами

18.08.2017

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 04.08.2017 р. N 1489/6/99-99-12-03-06-15/ІПК

Щодо підстав отримання податкової інформації контролюючими органами

Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) щодо порядку та правових підстав контролюючих органів звертатися до платників податків із письмовим запитом про надання інформації повідомляє таке.

Стосовно порядку дотримання посадовими особами контролюючих органів вимог чинного законодавства під час складання та направлення запиту на адресу платника податків у частині наведення підстав для його складання.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольної операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. 39 Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених Кодексом; 3) виявлено не достовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу на ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених Кодексом.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням встановлених вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року N 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом".

Враховуючи викладене, контролюючий орган має право звернутись із запитом (із зазначенням вичерпного переліку та підстав, встановлених законом) до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин.

Проте обов’язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ст. 73 Кодексу.

У разі коли запит складено з порушенням встановлених вимог, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.

Щодо відповідності вимогам пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 та п. 73.3 ст. 73 Кодексу або вимогам іншого нормативно-правового акта України як підстав для звернення контролюючих органів надання інформації щодо декларування платником податків від’ємного значення об’єкта оподаткування.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Права контролюючих органів встановлено ст. 20 Кодексу. Відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 Кодексу контролюючі органи мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Повноваження, завдання та функції ДФС встановлено ст. 191 Кодексу та Положенням Про Державну фіскальну службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року N 236.

До функцій, які виконують контролюючі органи, зокрема, належить адміністрування податків, зборів, платежів, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів платежів, організація збору податкової інформації та внесення її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, (пп. 191.1.1, пп. 191.1.2, пп. 191.1.40 п. 191.1 ст. 19 Кодексу).

Статтею 62 Кодексу визначено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно з пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься у податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, про фінансово-господарські операції платників податків.

Щодо наявності печатки контролюючого органу на запиті про надання інформації.

Обов’язок платника податків із надання запитуваної інформації виникає за умови оформлення запиту згідно з вимогами п. 73.3 ст. 73 Кодексу. Однією з умов оформлення такого запиту є наявність печатки контролюючого органу.

Організація роботи з документами здійснюється відповідно до вимог Інструкції з діловодства у Державній фіскальній службі України, затвердженої наказом ДФС від 27.11.2014 р. N 333 (далі - Інструкція).

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється гербовою печаткою.

Перелік інших документів, підписи на яких необхідно скріплювати гербовою печаткою, визначається в ДФС на підставі нормативно-правових актів та примірного переліку документів наведених у додатку 9 Інструкції (пп. 2.3.47 п. 2.3 розділу II Інструкції).

Відбиток печатки, на якій зазначено найменування ДФС або її структурного підрозділу (без зображення герба), ставиться також на копіях документів, що надсилаються в інші установи, та на розмножених примірниках розпорядчих документів у разі розсилання (пп. 2.3.48 п. 2.3 розділу II Інструкції).

 

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
27.05.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Критично важливі підприємства до 28 травня мають подати відповідні дані: лист Мінекономіки Актуальні рахунки для сплати податків Пропонують повернути 100 % бронювання для критично важливих підприємств Мінцифри змінила критерії визначення критично важливих під...
05.03.2025
Опубліковано постанову КМУ, якою спрощено процедуру бронювання військовозобов’язаних
Більше за темою: Бронювання працівників: покрокові дії Анулювання бронювання військовозобов’язаних: підстави та умови Звітність із військового обліку та бронювання 5 лютого на сайті Кабміну опубліковано постанову від 28.02.2025 № 233, якою внесено зміни до порядку бронювання війсь...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
Нове
30.05.2025
Як у додатку ЦП до декларації з податку на прибуток відобразити витрати, що пов’язані з придбанням цінних паперів
Розглянемо, за якою вартістю відображаються у додатку ЦП витрати, що пов’язані з придбанням цінних паперів, та в якому звітному (податковому) періоді відображаються такі витрати. Більше за темою: Додаток ЦП: цінні папери – різниці За якою вартістю відображаються у рядку 02 додатка ...
30.05.2025
Чи потрібно реєструвати місце зберігання, якщо воно вже зареєстроване іншим СГД
Розглянемо, кому потрібно/не потрібно вносити відомості до Єдиного реєстру місць зберігання. Більше за темою: Вимоги до місць зберігання і транспортування пального: відповіді на актуальні запитання Чи потрібно СГ вносити до Єдиного реєстру місць зберігання відомості про приміщення, в якому буд...
30.05.2025
Чи передбачено застосування РРО особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність
Фізособи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, мають право не застосовувати РРО при здійсненні готівкових та/або безготівкових розрахунків. Правовідносини у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних РРО регулюються Податковим кодексом (далі – ПК) і Законом...
Кращі матеріали