Якщо у назві продавця зазначено слово «пдпріємство» замість «підприємство», не є такою, що заважає ідентифікувати здійснену операцію (її зміст, період, сторони, суму нарахованого податку тощо), тому така орфографічна помилка не може бути єдиною підставою для визнання податкової накладної такою, що складена з порушенням норм ПКУ, та відповідно не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту, сформованого за такою податковою накладною покупцем.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.10.2019 р. № 1071/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо можливості ідентифікувати здійснену операцію за податковою накладною, у якій при зазначенні назви продавця у слові «підприємство» допущено орфографічну помилку (а саме зазначено «пдпріємство»), при цьому всі інші реквізити податкової накладної зазначено вірно, та щодо правомірності формування покупцем податкового кредиту на підставі такої податкової накладної, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 року за № 137/28267.

Так, пунктом 201.1 статті 201 ПКУ визначено перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної, до яких, зокрема, належить повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг.

Таким чином, реквізит «назва продавця товарів/послуг», який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах.

Водночас слід зазначити, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді, як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Правила формування податкового кредиту та вимоги до його документального підтвердження встановлені статтями 198 та 201 ПКУ.

Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПКУ до складу податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення платником податку операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження, як визначено пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.

Тобто, враховуючи норми статті 198 та пункту 201.10 статті 201 ПКУ, покупець формує податковий кредит за операцією з придбання товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної постачальником за такою операцією, за допомогою якої можливо ідентифікувати здійснену операцію, та не має права включити до податкового кредиту суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, у якій допущено помилку в обов'язкових реквізитах визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, якщо помилки в реквізитах такої накладної заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст.

Орфографічна помилка у податковій накладній, про яку йдеться у зверненні, а саме якщо у назві продавця зазначено слово «пдпріємство» замість «підприємство», не є такою, що заважає ідентифікувати здійснену операцію (її зміст, період, сторони, суму нарахованого податку, тощо), тому така орфографічна помилка не може бути єдиною підставою для визнання податкової накладної такою, що складена з порушенням норм ПКУ, та відповідно не може бути єдиною підставою для невизнання податкового кредиту, сформованого за такою податковою накладною покупцем.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.