Визначення посадового окладу за роботу в умовах неповного робочого часу
У листі Мінсоцполітики від 12.02.19 р. № 2963/0/2-19/52 у відповідь на звернення щодо заокруглення посадових окладів працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, роз’яснено, що округлення копійок до гривні в разі визначення посадового окладу за роботу на неповну ставку законодавством не передбачено.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 56 КЗпП працівникові за угодою з роботодавцем може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в такому разі має здійснюватись пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
Зауважимо: «неповний робочий час» та «скорочена тривалість робочого часу» не є тотожними поняттями. Тому кадровим службам слід чітко їх розмежовувати та коректно оформлювати накази щодо оформлення відповідного режиму роботи працівника. Отже, неповним робочим часом є встановлений законом або угодою сторін час, протягом якого працівники згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку та умовами трудового договору мають виконувати свої трудові обов‘язки. Так, за ст. 50 КЗпП нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 год. на тиждень, а у визначених законодавством випадках працівникові встановлюється менша тривалість. Тож неповним є робочий час, тривалість якого менша від нормальної (тобто менша ніж 40 год. на тиждень).
Відповідно до ст. 51 КЗпП скорочена тривалість робочого часу встановлюється неповнолітнім, працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, а також лікарям, вчителям та іншим категоріям працівників.
На відміну від скороченої тривалості, режим неповного робочого часу може бути встановлено будь-яким категоріям працівників, аби тільки це було погоджено сторонами трудового договору. Наприклад, це може бути навіть декілька робочих годин на тиждень. Дозволяється працювати за таким режимом сумісникам, а також у разі змін в організації виробництва і праці (ст. 32 КЗпП).
Ініціювати запровадження роботи з режимом неповного робочого часу може як працівник, так і роботодавець. Зазвичай оформлюється це під час прийняття працівника на роботу, і про особливий режим роботи зазначається в наказі про прийняття на роботу. Якщо працівник сам того забажав, він має прописати це у своїй заяві. Конкретизація може бути, наприклад, такою: робочими днями будуть понеділок, вівторок, середа, а в інші дні працівник не працює; або ж він працює 5 днів на тиждень щодня по 4 год. Працівник, який уже працює, може звернутись із заявою до керівника установи з проханням установити йому неповний режим робочого часу (дня чи тижня). Звернімо увагу, що не можна відмовляти в такому проханні особам, зазначеним у ст. 56, 172 та ст. 1861 КЗпП, зокрема: вагітним жінкам; жінкам, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, у тому числі таку, що перебуває під її опікою; жінкам, які доглядають за хворим членом сім‘ї згідно з медичним висновком; батькові, який виховує дітей без матері; опікунові (піклувальнику), інваліду незалежно від групи інвалідності тощо.
Оскільки згідно з постановою КМУ від 03.04.93 р. № 245 тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати 4 год. за день і повного робочого дня у вихідний день, а її загальна тривалість протягом місяця – половини місячного робочого часу, обов‘язковим є застосування неповного робочого часу (звісно, з обмеженням 4 год. на день) для сумісників. Наприклад: посадовий оклад оформленого на 0,5 ставки працівника, установлений за 13-м тарифним розрядом, становить (округлення в такому разі не здійснюється):
4 361 грн х 0,5 = 2 180,50 грн.
Коментарі до матеріалу