Оплата послуг обов’язкова, навіть якщо не укладено письмовий договір – судова практика

Більше за темою:

Компенсація комунальних платежів: ПДВ-особливості

Як оформити ПН на компенсацію вартості комунальних послуг?

ТОВ «Черкасиенергозбут» звернулося до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, інфляційних втрат, 3 % річних та витрат на здійснення робіт з припинення електроживлення електроустановки споживача, у якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача: 

• заборгованість за спожиту електричну енергію за період з грудня 2024 року по квітень 2025 року в розмірі 10 463 грн 04 коп.; 
• інфляційні втрати у розмірі 152 грн 56 коп.; 
• 3 % річних у розмірі 115 грн 36 коп.; 
• витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення електроустановки споживача у розмірі 1 061 грн 36 коп.; 
• судові витрати по оплаті судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, у розмірі 3 028 грн 00 коп. 

Позивач зазначав, що наприкінці 2018 року – на початку 2019 року ТОВ «Черкасиенергозбут» через свій офіційний вебсайт та засоби масової інформації повідомляло про умови електропостачання і необхідність укладення відповідного договору, в т.ч. прийняття його умов (акцепту) шляхом вчинення конклюдентних дій (п. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України). 

Стверджував, що відповідач приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розміщеного на офіційному сайті ТОВ «Черкасиенергозбут», шляхом споживання електричної енергії та оплати за спожиту електричну енергію, внаслідок чого за об`єктом побутового споживача було відкрито особовий рахунок. 

Наголошував на тому, що відповідач, фактично отримуючи послуги електропостачання і будучи завчасно повідомленим про умови та вартість їх надання, не заявив жодних заперечень, скарг тощо до ТОВ «Черкасиенергозбут», чим висловив мовчазну згоду з умовами публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. 

Вказував, що відсутність письмового договору на надання житлово-комунальних послуг з відповідачем сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача (відповідача) від оплати послуг у повному обсязі. 

Відтак наполягав, що відповідач зобов`язаний оплатити позивачу усі фактично спожиті ним послуги у повному обсязі. 

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 11.11.2025 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. 

Суд погодився з позицією позивача та зазначив в рішенні, що споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувался ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов’язку оплачувати надані йому послуги. 

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.04.2016 в справі № 6-2951цс15, з якою погодилася Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20.09.2018 в справі № 751/3840/15-ц. 

Оцінивши докази надані позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Черкасиенергозбут» підлягають до повного задоволення, оскільки встановлено, що позивач є надавачем послуг з постачання електроенергії, ним були надані відповідні послуги відповідачу, як споживачу таких послуг, наведені ним розрахунки розміру боргу здійснені за встановленими тарифами та не спростовані відповідачем, а тому до стягнення з відповідача підлягає заборгованість за спожиту електричну енергію; інфляційні втрати, 3 % річних; витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення електроустановки споживача та понесені судові витрати. 

Рішення не набрало законної сили. 

З повним текстом рішення можливо ознайомитись за посиланням.

Черкаський районний суд Черкаської області