Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Чи зобов’язані музеї при продажу квитків застосовувати РРО та/або ПРРО?

24.02.2021

відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі –ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Згідно з п. 4 ст. 9 Закону № 265 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють продаж квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів мають право не застосовувати РРО та/або  ПРРО та РК.

Статтею 1 Закону України від 29 червня 1995 року № 249/95-ВР «Про музеї та музейну справу» із змінами та доповненнями визначено, що  музеї – це науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для вивчення, збереження, використання та популяризації музейних предметів та музейних колекцій з науковою та освітньою метою, залучення громадян до надбань національної та світової культурної спадщини.

У разі віднесення музеїв в до категорії культурно-спортивних і видовищних закладів, на таких суб’єктів господарювання поширюється норма п. 4 ст. 9 Закону № 265 щодо незастосування РРО та/або ПРРО та РК.

При цьому такі суб’єкти господарювання не звільняються від видачі інших розрахункових документів та ведення їх обліку у порядку, встановленому відповідними відомчими нормативними документами.

mk.tax.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
23.02.2026
Раді пропонують дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП
Законопроєктом передбачається створення правового механізму функціювання домогосподарств (домоекономік) в Україні.  Больше по теме: Все для ФОП Дозволити вести бізнес домогосподарств без реєстрації ФОП – це передбачає законопроєкт № 8143, який Комітет соціальної політики рекомендував при...
23.02.2026
До 28 вересня 2026 року пропонують продовжити перехідний період для функціонування місць доставки
Мінфіном розроблено проєкт наказу з метою продовження до 28 вересня 2026 року перехідного періоду для функціонування місць доставки, визначених митними органами.   Більше за темою: Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці? Як ...
07.01.2026
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Мінімальна зарплата і прожитковий мінімум – 2026: головні цифри року та їх вплив на базові показники Бухгалтерський облік та первинні документи: зміни-2026 Пра...
Нове
03.03.2026
Чи треба відображати у Д5 до декларації з ПДВ обсяги неоподатковуваних операцій
Розглянемо, чи зобов’язаний платник ПДВ подавати додаток Д5 до декларації з ПДВ та відображати обсяги операцій, звільнених від оподаткування відповідно до п. 197.11 ПКУ, у графі 4 таблиці 1 додатка Д5, з урахуванням того, що положення ст. 199 ПКУ не застосовуються до таких операцій. Більше за&...
03.03.2026
Огляд судової практики КГС Верховного Суду щодо окремих питань застосування положень ГПК
Пропонуємо до уваги черговий огляд актуальної судової практики Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України. Більше за темою: Як діяти суб’єктам господарювання після скасування Господарського кодексу: роз’я...
03.03.2026
Чи можна зарахувати експортну заборгованість у дивідендний борг
ДПС не заперечує щодо можливості проведення зарахування між резидентом та нерезидентом заборгованості за експортною операцією і зобов’язанням з виплати дивідендів, за умови що сума експортної операції не перевищує еквівалент 400 тис. грн та така операція не підлягає валютному нагляду. При цьом...
Кращі матеріали