Щодо оподаткування суми середньої зарплати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 09.06.2016 р. № 12817/6/99-99-13-02-03-15

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ  (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на дохід у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника, і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.

Згідно зі ст. 116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 КЗпП передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, а саме у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого, зокрема, включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу) та інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

При цьому пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що заробітна плата - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи з фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст. 167 Кодексу.

Крім того, відповідно до пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу.

Ставка військового збору - 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу (пп. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Таким чином, оскільки виплата доходу у вигляді суми середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час затримки розрахунку при звільненні працівника, здійснюється звільненому працівнику і не пов'язана з відносинами трудового найму, то такий дохід оподатковується податковим агентом як інші доходи податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором - 1,5 відсотка у місяці його фактичного нарахування.

Крім того, особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу (пп. "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Форма та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. N 4 (далі - Порядок). Згідно Довідника ознак доходів, наведеного у додатку до Порядку, інші доходи зазначаються за ознакою "127".

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовано Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон N 2464).

Відповідно до частини сьомої ст. 7 Закону N 2464 перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170, п. 5 розділу I якого встановлено, що відшкодування, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні, не є базою нарахування єдиного внеску.

Одночасно зауважуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у листі, потребує детального вивчення документів (матеріалів), які стосуються даної справи, зокрема, рішень судів.

Перший заступник Голови                                                                                 С. В. Білан