Щодо нарахування амортизації на транспортні засоби, отримані за договорами фінлізингу

Головне управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ  (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181.

Так, згідно з п. 5 П(С)БО 14 орендар відображає отриманий у фінансову оренду (лізинг) об’єкт одночасно і як актив, і як зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: або за справедливою вартістю об’єкта, або за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Згідно з п. 7 П(С)БО 14 амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу. Періодом очікуваного використання об’єкта фінансової оренди є строк корисного використання (якщо угодою передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або коротший з двох періодів – строк оренди або строк корисного використання об’єкта фінансової оренди (якщо переходу права власності на об’єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди не передбачено). Метод нарахування амортизації об’єкта фінансової оренди визначається орендарем відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, та 8 «Нематеріальні активи» (далі – П(С)БО 8), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242.

Отже, об’єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7).

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних активів (п. 29 П(С)БО 8).

Особливостей податкового обліку операцій з фінансової оренди (лізингу) нормами Кодексу у орендаря не передбачено, тому основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду (лізинг) після 01.01.2015, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При цьому відповідно до п.п. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби або нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Джерело: http://dp.sfs.gov.ua/media-ark/news-a...