Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

НБУ роз’яснює закон про платіжні послуги

05.07.2021

Національний банк вітає рішення Верховної Ради України підтримати в другому читанні та в цілому Закон України «Про платіжні послуги» (законопроєкт № 4364). Завдяки голосам «за» від 241 депутата українці отримають нову якість платіжних послуг.

Ухвалений закон спрямований на модернізацію і подальший розвиток українського ринку платіжних послуг.

Його норми сприяють інноваціям у фінансовій сфері, встановлюють правила надання платіжних послуг в Україні та вимоги до їх надавачів, підвищують безпеку та ефективність надання цих послуг, розширюють коло надавачів платіжних послуг та упорядковують їхню діяльність, змінюють застарілі підходи до правового регулювання платіжного ринку.

Оновлення платіжного законодавства дає можливість адаптувати законодавство України до законодавства ЄС, сформувавши правову основу для інтеграції українського платіжного ринку з європейським. Новий закон базується на сучасних вимогах та враховує норми європейських регуляторних актів, зокрема Другої платіжної директиви (PSD2) та Директиви з електронних грошей (EMD).

«Ухвалення сучасного закону про платіжні послуги створює умови для подальшого розвитку платіжних продуктів, послуг та інновацій. Посиленню здорової конкуренції сприятиме можливість для нових учасників вийти на ринок. Клієнти зможуть отримати нові зручні платіжні послуги – якісніші та за вигіднішу ціну. Запрацює концепція відкритого банкінгу, що має об`єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну еко-систему. Це стане потужним стимулом для модернізації вже існуючих платіжних рішень, а також поштовхом для подальшого розвитку фінтеху», – зазначив заступник Голови Національного банку України Олексій Шабан.

На платіжний ринок тепер чекає комплексна трансформація та зміни, ключові з яких передбачають таке:

  • на ринку платіжних послуг в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед них – поштові оператори і навіть органи державної влади за певних умов. З’являться нові учасники – установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи – аналог небанківських фінансових установ, але із розширеним переліком платіжних послуг;
  • існуватиме дев'ять платіжних послуг, з них сім – фінансових, дві – нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків). Нові учасники ринку зможуть вибрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробці зручних сервісів саме для неї;
  • у небанківських надавачів платіжних послуг (платіжних установ, установ електронних грошей, поштових операторів та деяких інших надавачів платіжних послуг) з'явиться можливість відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні картки та електронні гроші (зараз такі можливості доступні лише банкам);
  • завдяки новому закону ринок трансформується, і від небанківських фінансових установ не вимагатиметься участь у платіжних системах для здійснення переказу. Тепер ці установи зможуть самостійно працювати на платіжному ринку, що спростить їхню діяльність;
  • Національний банк і надалі матиме право створювати системи міжбанківських розрахунків, системи роздрібних платежів та інші види платіжних систем для виконання платіжних операцій;
  • центральний банк отримав право випускати «цифрову валюту Національного банку України», а також створити Регуляторну пісочницю – платформу для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях, функціонування якої передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб;
  • створення умов для запровадження в Україні концепції відкритого банкінгу (Open banking). Надавачі платіжних послуг (зокрема, банки) повинні будуть відкрити свої API для інших надавачів платіжних послуг та надати можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги і має на це дозвіл регулятора. Національний банк уже розпочав співпрацю з учасниками українського платіжного ринку над виробленням єдиних стандартів відкритих API – зручних, зрозумілих та прийнятних для всіх. Національний банк планує, що Open banking запрацює в Україні в 2023 році;
  • умови надання платіжних послуг стануть прозорішими, а клієнти отримуватимуть більше інформації про них. Підвищена увага приділятиметься захисту користувачів платіжних послуг від кіберзагроз. Так, з метою мінімізації кібершахрайства посилюється відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами доступу до банківських та/або платіжних рахунків, а також вимоги до безпеки платіжних операцій – постачальникам платіжних послуг необхідно буде використовувати посилену автентифікацію користувачів у визначених випадках.

https://bank.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
09.09.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Унесено зміни до переліку територій бойових дій і ТОТ (накази від 15.07 та 17.07.2025) Зміни в зарплаті «підакцизних» СГ із 1 жовтня 2025 року: Закон опубліковано У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо змін у законодавстві про мобілізацію...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
26.08.2025
Роз’яснення Мінекономіки щодо організації бронювання військовозобов’язаних: лист від 19.08.2025
Мінекономіки: лист від 19.08.2025 № 2704-20/55225-03 щодо організації бронювання військовозобов’язаних. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у фермерському ...
Нове
12.09.2025
Яка зараз існує відповідальність за продаж підакцизних товарів за цінами нижче мінімально встановлених
Відповідальність за продаж підакцизних товарів – 100 % вартості реалізованих таких підакцизних товарів, але не менше 2 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Детальніше див. нижче. Яка відповідальність передбачена за роздрібну торгів...
12.09.2025
Як у декларації з податку на прибуток відобразити аванси з пунктів обміну валюти та особливості зарахування переплат з авансів
Покажемо, як у декларації з податку на прибуток підприємств відображаються сплачені авансові внески з пунктів обміну іноземної валюти та чи переноситься сума авансових внесків, яка перевищує суму нарахованого податкового зобов’язання за такий податковий (звітний) рік, у зменшення податкового з...
12.09.2025
Огляд справ у спорах, пов’язаних із примусовим відчуженням нерухомого майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності
Спори з питань відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності належать до актуальних і водночас складних, що зумовило зарахування їх до окрем...
Кращі матеріали