Податкові різниці на суми резервів від знецінення запасів
Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) щодо забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат визначені п. 139.1 ПКУ.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
08.11.2018 № 4730/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток при здійсненні окремих господарських операцій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України(далі - Кодекс), повідомляє.
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму резервів (забезпечень) під знецінення запасів
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексуоб'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.
Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) відносно забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат визначені п. 139.1 ст. 139 Кодексу.
Згідно з пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 Кодексуфінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на створення забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
У відповідності до пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Кодексуфінансовий результат до оподаткування зменшується:
- на суму використання створених забезпечень (резервів) витрат (крім забезпечення (резерву) витрат на оплату відпусток працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), сформованого відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
- на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Отже, якщо підприємством ухвалено рішення здійснювати уцінку через створення резерву (забезпечення) знецінення запасів у відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, то в такому випадку виникають різниці згідно з п. 139.1 ст. 139 Кодексудля коригування фінансового результату до оподаткування.
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування на суму витрат на сплату членських внесків неприбутковим організаціям
Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексувстановлено, що не є платниками податку на прибуток неприбуткові підприємства, установи та організації (далі - неприбуткова організація) у порядку та на умовах, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Неприбутковою організацією є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає вимогам, встановленим у пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, зокрема внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр).
Перелік неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексуі не є платниками податку, визначено пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.
Згідно з пп. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексуфінансовий результат звітного періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення пп. 140.5.13 п. 140.5 ст. 140 Кодексу), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Отже, якщо платник податку на прибуток сплачує неприбутковій організації, яка відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексута внесена до Реєстру, членські внески на безповоротній основі, то такий платник повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму таких членських внесків у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Щодо визнання роялті операції з надання доступу користувачів до веб-сайтів
Відповідно до пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексуроялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
Не вважаються роялті платежі, отримані:
- як винагорода за використання комп'ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);
- за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);
- за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об'єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;
- за передачу прав на об'єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об'єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України;
- за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.
Разом з тим повідомляємо, що інформації, викладеної у Вашому зверненні, недостатньо для надання вичерпної відповіді з порушеного питання, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій та копій документів (у т. ч. відповідних договорів), що стосуються вказаних операцій.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).
Коментарі до матеріалу