Більше за темою:
Як можна вплинути на показник фінрезультату
Резерв сумнівних боргів і курсові різниці: чи потрібно коригувати фінрезультат?
Відповідно до п. 44.1 Податкового кодексу (далі – ПК) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.2 ПК для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухобліку та складання фінзвітності в Україні визначено Законом від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996).
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону № 996.
Порядок створення, прийняття і відображення у бухобліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухобліку, підприємствами, їх об’єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.
Відповідно до пп. 134.1.1 ПК об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПК.
Положеннями ПК не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми ПДВ, що не підтверджені належним чином зареєстрованими податковими накладними.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формування фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкта обкладення податком на прибуток підприємств.
Регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує НП(С)БО, НП(С)БОДС, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухобліку та складання фінзвітності (ч. 2 ст. 6 Закону № 996).
Отже, питання порядку формування витрат у бухобліку на суми ПДВ, що не підтверджені належним чином зареєстрованими податковими накладними, на підставі первинних документів належить до компетенції Мінфіну.
ЗІР, категорія 102.12