Податкова накладна – не місце для держтаємниці

Спеціального порядку заповнення податкової накладної для таких випадків ПКУ не передбачає. Відтак керуватись слід виключно загальними правилами (п. 201.1 ПКУ), навіть для оформлення вищевказаних постачань.

Водночас податкова накладна, у якій не зазначено будь-який з обов’язкових реквізитів, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не може бути зареєстрована у ЄРПН та, відповідно, не дає права отримувачу товарів/послуг на включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 19.12.2018 р. № 5307/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку зазначення обов'язкових реквізитів у податковій накладній, що складається за операціями з постачання товарів/послуг в межах контракту, інформація за яким становить державну таємницю, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ за операцією з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.1 статті 201 ПКУ).

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

• порядковий номер податкової накладної;
• дата складання податкової накладної;
• повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
• податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку, додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);
• повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
• опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
• ціна постачання без урахування податку;
• ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
• загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
• код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг.

Податкова накладна, у якій не зазначено будь-який з обов'язкових реквізитів, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не може бути зареєстрована у ЄРПН та, відповідно, не дає права отримувачу товарів/послуг на включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

При цьому ПКУ не передбачено особливостей заповнення податкових накладних за операціями, інформація про які містить державну таємницю.

Враховуючи викладене, з метою узгодження питання, порушеного у зверненні, платнику податку доцільно звернутися до профільного міністерства для ініціювання внесення змін до чинного законодавства, зокрема в частіші складання та реєстрації в ЄРПН податкових накладних за операціями, інформація щодо яких містить державну таємницю.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.