Нарахування відпусткових від Держпраці

Як піти у відпустку у 2019

Як показує практика, роботодавці просто забувають про коригування відпусткових, тобто не «дотягують» зарплату, нараховану в розрахунковому періоді до підвищення окладів (тарифних ставок), до рівня нинішньої зарплати працівника.

Так, якщо підвищення окладів (тарифних ставок) відбулось у розрахунковому періоді, за який обчислюється середня зарплата, коригування проводиться. Крім того, коригування необхідне і в разі, якщо місячний оклад (тарифна ставка) прив’язаний до розміру прожиткового мінімуму або мінімальної зарплати.

Якщо оклади (тарифні ставки) було підвищено, коли працівник перебував у відпустці, середній заробіток коригується з дня підвищення окладу (ставки) відповідно до абзацу другого п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Донарахування проводяться і тоді, коли працівник відразу після відпустки звільняється, а в період його відпочинку було підвищено оклади. На це вказано в листі Мінпраці від 24.10.08 р. № 696/13/84-08.

Проте є випадки, коли коригування не проводиться, зокрема, якщо підвищення посадового окладу працівника пов’язане з присвоєнням більш високого розряду або переведенням на іншу, більш високооплачувану роботу (посаду). Проте і в цій ситуації є маленький нюанс: якщо в розрахунковому періоді, крім підвищення окладу у зв’язку з переведенням працівника на більш високооплачувану посаду, підвищувалися оклади (і це не пов’язано з «підвищенням» працівника), то слід відкоригувати зарплату.

Крім того, надаючи щорічні відпустки, роботодавці не повинні забувати про таку складову, як матеріальна допомога на оздоровлення.

Так, згідно зі ст. 57 Закону від 10.12.15 р. № 889-VIII «Про державну службу» (далі – Закон № 889) у разі оформлення щорічної основної відпустки держслужбовцям (її тривалість, як і раніше, становить 30 календарних днів) виплачується грошова допомога в розмірі середньомісячної зарплати. Зауважимо, що гарантована матеріальна допомога на оздоровлення виплачується держслужбовцям (та іншим бюджетникам) раз на рік. Тому держслужбовець, якого переводять з одного держоргану до іншого, має право на отримання такої допомоги лише один раз (див. лист Мінсоцполітики від 23.12.16 р. № 1791/0/101-16/281).

Посадовим особам ОМС матеріальна допомога на оздоровлення надається відповідно до ч. 5 ст. 21 Закону від 07.06.01 р. № 2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі – Закон № 2493) у розмірі посадового окладу. Це означає, що така виплата зазначеній категорії працівників передбачена законодавством, отже, є гарантованою (обов’язковою).

Крім того, згідно з пп. 3 п. 2 постанови КМУ від 09.03.06 р. № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Постанова № 268) керівники ОМС мають право у межах затвердженого фонду оплати праці надавати працівникам матеріальну допомогу на оздоровлення у разі оформлення щорічної відпустки в розмірі, що не перевищує середньомісячну зарплату працівника.

Рішення про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення приймає керівник ОМС, ураховуючи наявність коштів. Так, якщо коштів не вистачає на виплату допомоги в розмірі середньомісячної зарплати працівника, то допомогу може бути виплачено в розмірі посадового окладу. При цьому конкретний порядок її надання має бути встановлено в Положенні про надання працівникам матеріальної допомоги, що є додатком до колективного договору.

Для службовців ОМС оздоровча допомога — необов’язкова виплата. Якщо керівник прийняв рішення про її виплату, то розмір допомоги не повинен перевищувати середньомісячну зарплату (пп. 3 п. 2 Постанови № 268). Якщо ж коштів, передбачених у кошторисі на виплату такої допомоги, недостатньо, то її можна виплатити в меншому розмірі, беручи до уваги фінансові можливості.

Робітникам, які обслуговують органи держвлади та ОМС, допомога на оздоровлення виплачується в розмірі середньомісячної зарплати (пп. «з» п. 2 наказу Мінпраці від 02.10.96 р. № 77 «Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі – Наказ № 77). Для них така виплата є необов’язковою, тому її здійснюють за наявності коштів на підставі рішення керівника. При цьому вид допомоги Наказом № 77 не конкретизовано, тобто це може бути будь-яка матеріальна допомога, у тому числі й на оздоровлення до щорічної відпустки, яку може отримати робітник протягом календарного року. При цьому якщо обслуговуючий робітник отримає матеріальну допомогу, йдучи у відпустку, то на інші види допомоги протягом поточного року він не зможе претендувати (див. лист Мінсоцполітики від 15.03.16 р. № 272/13/84-16).

А от педпрацівникам виплата матеріальної допомоги гарантована ч. 1 ст. 57 Закону від 05.09.17 р. № 2145-VIII «Про освіту» – у розмірі місячного посадового окладу (ставки зарплати) у разі надання щорічної відпустки. Проте право на виплату такої допомоги мають педагогічні та науково-педагогічні працівники, перелік посад яких затверджений постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963.

Працівникам, які ведуть викладацьку роботу, але не займають посади педагогічних (науково-педагогічних) працівників, допомога на оздоровлення не виплачується.

Указана допомога виплачується педпрацівникам (за основною посадою) лише за основним місцем роботи під час надання щорічних відпусток згідно з графіком відпусток незалежно від тижневого (річного) навчального навантаження або обсягу роботи, що виконується. Про це йдеться в листі Мінсоцполітики від 30.11.11 р. № 1079/13/84-11. Ця матеріальна допомога є обов’язковою, і кошти на її виплату мають бути затверджені кошторисом. Під час формування фонду оплати праці на рік для кожного працівника передбачається одна допомога на оздоровлення.

Медичним та фармацевтичним працівникам державних і комунальних закладів (установ) абзацом третім п. 2 постанови КМУ від 11.05.11 р. № 524 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» передбачена виплата допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу до щорічної основної відпустки.

Керівнику закладу виплата оздоровчої допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня в межах наявних коштів на оплату праці (абзац другий п. 1.6 спільного наказу Мінсоцполітики та МОЗ від 05.10.05 р. № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення»).

Таким чином, роботодавцям водночас із нарахуванням відпусткових слід пам’ятати про обов’язкові виплати, передбачені чинним законодавством з оплати праці. Ці виплати є мінімальними державними гарантіями в оплаті праці, і за їх недотримання ст. 265 КЗпП передбачено штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати, установленої законом на момент учинення порушення, за кожного працівника, щодо якого воно скоєно.

http://www.kr.dsp.gov.ua