Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

На який термін контролюючий орган може укладати договір розстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу) платника податків?

20.04.2023

Згідно з положеннями чинних нормативно-правових актів мінімальним терміном є:

  • для відстрочення грошових зобов’язань – 1 календарний місяць з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника,
  • для відстрочення податкового боргу  – 1 календарний місяць з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про відстрочення),
  • для розстрочення грошових зобов’язань – 2 календарних місяці з дати нарахування такого грошового зобов’язання у інтегрованій картці платника;
  • для розстрочення податкового боргу  – 2 календарних місяці з дати, на яку зафіксовано податковий борг (зазначено у рішенні та договорі про розстрочення).

При цьому максимальний строк розстрочення (відстрочення) не визначений.

Відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПКУ розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (пункт 100.6 статті 100 ПКУ).

Відстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу погашаються рівними частками починаючи з будь-якого місяця, визначеного відповідним контролюючим органом чи відповідним органом місцевого самоврядування, який згідно із пунктом 100.8 статті 100 ПКУ затверджує рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, але не пізніше закінчення 12 календарних місяців з дня виникнення такого грошового зобов’язання або податкового боргу, або одноразово у повному обсязі (пункт 100.7 статті 100 ПКУ).

Пунктами 100.8 та 100.9 статті 100 ПКУ визначені повноваження податкових органів різних рівнів на прийняття рішень про розстрочення у межах бюджетного року та за межі поточного бюджетного року.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань та податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1853/24385 розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення податкового органу та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

Пунктом 1.9 Порядку визначено, що строк дії розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання починається з дати, визначеної законом для сплати податку, збору, платежу, які передбачено розстрочити (відстрочити), та закінчується датою, зазначеною у договорі, за винятком випадків дострокового погашення такого грошового зобов’язання.

Строк дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу починається з дати прийняття податковим органом рішення про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) та закінчується датою, зазначеною у договорі про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу), за винятком випадків дострокового погашення такого податкового боргу.

https://zp.tax.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
03.06.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Затверджено зміни до Інструкції про порядок нарахування і сплати ЄСВ ДПС відповідає на актуальні запитання платників податків: лист від 27.05.2025 Визначено критерії, за яких діяльність не вважатиметься наданням фінансових послуг Оприлюднено показники середнь...
05.03.2025
Опубліковано постанову КМУ, якою спрощено процедуру бронювання військовозобов’язаних
Більше за темою: Бронювання працівників: покрокові дії Анулювання бронювання військовозобов’язаних: підстави та умови Звітність із військового обліку та бронювання 5 лютого на сайті Кабміну опубліковано постанову від 28.02.2025 № 233, якою внесено зміни до порядку бронювання війсь...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
Нове
03.06.2025
Види робіт, що заборонені неповнолітнім працівникам
Які види робіт заборонені для неповнолітніх? Більше за темою: Особливості звільнення неповнолітніх працівників Неповнолітні особи (14–18 років) у трудових правовідносинах користуються низкою суттєвих пільг щодо охорони праці, робочого часу, відпусток та інших умов праці. Підлітки не можуть п...
03.06.2025
Чи можна під час воєнного стану звільнити працівника передпенсійного віку в разі скорочення штату
Трудовий договір може бути розірвано. Але перевага у залишенні на роботі надається у тому числі працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку. Якщо в організації виробництва та праці відбулися зміни, у тому числі скорочення чисельності або штату працівників, згідно з п. ...
03.06.2025
У Резерв+ відображатимуться розширені дані про інвалідність та попередня версія ВОД
Більше за темою: Збіг щорічної відпустки з мобілізацією працівника Чи включати до стажу для щорічної відпустки період, коли роботодавець виплачував кошти мобілізованому працівнику? Як підприємству вести військовий облік, якщо директора мобілізовано? Тепер у застосунку відображатимуться розширені ...
Кращі матеріали