Хто платить податок за земельні ділянки, приватизовані членами садівницького товариства

Головне управління ДПС у Черкаській області  роз’яснює, що згідно з ч. 1 ст. 35 Земельного кодексу (далі – ЗК) громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.  

Приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства (ч. 5 ст. 35 ЗК). 

Частиною 4 ст. 35 ЗК визначено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). 

Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств (ч. 6 ст. 35 ЗК). 

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених ЗК, або за результатами аукціону (ч. 1 ст. 116 ЗК). 

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення (ч. 4 ст. 116 ЗК). 

Зокрема, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення садівництва – не більше 0,12 га (пп. «в» ч. 1 ст. 121 ЗК). 

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗК).  

При цьому право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст. 126 ЗК). 

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗК). 

Підпунктом 269.1.1 Податкового кодексу (далі – ПК) встановлено, що платниками плати за землю є, зокрема, платники земельного податку: 

• власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 
• землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування. 

Об’єктами оподаткування платою за землю є, зокрема, об’єкти обкладення земельним податком: 

• земельні ділянки, які перебувають у власності (пп. 270.1.1.1 ПК); 
• земельні частки (паї), які перебувають у власності (пп. 270.1.1.2 ПК); 
• земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування (пп. 270.1.1.3 ПК). 

Власники земельних ділянок – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (пп. 14.1.34 ПК). 

Відповідно до пп. 14.1.73 ПК землекористувачі – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: 

• на праві постійного користування; 
• на умовах оренди. 

Пунктом 286.1 ПК встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є: 

а) дані державного земельного кадастру; 

б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 

в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); 

г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); 

ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); 

д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); 

е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. 

Юридичні особи самостійно обчислюють суму податкового зобов’язання щодо земельного податку в порядку, визначеному ПК. 

Відповідно до п. 281.1 ПК від сплати земельного податку звільняються особи з інвалідністю першої і другої групи, фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років, пенсіонери (за віком), ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону від 22.10.1993 № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями, фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Звільнення від сплати земельного податку для таких категорій фізичних осіб поширюється на земельні ділянки, визначені п. 281.2 ПК. 

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПК, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПК, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку (абзац перший п. 286.5 ПК). 

Ураховуючи вищенаведене, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства, які отримали документи, що засвідчують право на земельну ділянку, то такі громадяни, є платниками земельного податку. 

При цьому від сплати земельного податку за земельні ділянки для ведення садівництва (не більше 0,12 га) звільняються особи, визначені п. 281.1 ПК (за умови подання до контролюючого органу заяви довільної форми про застосування пільги). 

https://ck.tax.gov.ua/