Який строк давності для нарахування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Чи застосовується строк давності, визначений ПК для нарахування податкового зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, якщо СГ декларація за період(и), в якому(их) виникали об’єкти оподаткування, не була подана? 

Фахівці Головного управління ДПС у Чернівецькій області нагадують, що відповідно до пп. 266.7.5 Податкового кодексу далі – ПК) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація), за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПК, із розбивкою річної суми рівними частками поквартально. 

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. 

Підпунктом 266.10.3 ПК встановлено, що податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ПК. 

Згідно з п. 102.1 ПК, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ПК, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПК, не пізніше закінчення 1 095-го дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов’язання (у т. ч. від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. 

Причому у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1 095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. 

Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому п. 102.1 ПК, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання, не було подано (пп. 102.2.1 ПК). 

Водночас граничні строки для подання податкової декларації можуть бути продовжені керівником за письмовим запитом посадової особи юридичної особи (п. 102.6 ПК) у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність (пп. 102.7.2 ПК). 

Отже, Декларація, яка не була подана суб’єктом господарювання за період(и), в якому(их) виникали об’єкти оподаткування, подається не пізніше закінчення 1 095-го дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, враховуючи норми п. 102.1 ПК. 

Поряд з цим, законодавство не обмежує платника податку в термінах подання до контролюючого органу податкової звітності, зокрема, Декларації після граничного строку, що передбачено п. 102.1 ПК. 

ГУ ДПС у Чернівецькій області

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm