Більше за темою:
Підприємець на загальній системі не провадить діяльність: чи потрібно йому сплачувати ЄСВ?
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є:
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у п. 4, 5 та 51 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Фізичні особи, зазначені у п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за умови взяття їх на облік як фізосіб-підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 (ч. 5 ст. 4 Закону № 2464).
Особи, зазначені у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом від 15.07.2021 № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (ч. 6 ст. 4 Закону № 2464).
Відповідно до п. 92 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час особливого періоду, визначеного Законом від 21.10.1993 № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543), зокрема, фізособи-підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, або за контрактом на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Крім того, згідно з п. 918 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 під час дії особливого періоду, визначеного Законом № 3543, зокрема, фізособи-підприємці, у тому числі, які застосовують спрощену систему оподаткування, призвані на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, на весь строк їх військової служби звільняються від виконання своїх обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, якщо вони не є роботодавцями.
Пунктом 93 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 визначено, що тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»:
Відповідно до абзацу першого п. 98 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом від 26.01.2022 № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.
ЗІР, категорія 201.04