Які зміни вносяться до порядку електронного адміністрування ПДВ

Нагадаємо, що Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість затверджений постановою КМУ від 16.10.14 р. № 569 (далі – Порядок № 569). А постановою КМУ від 28.10.20 р. № 1024 (далі – Постанова № 1024) до цього Порядку вносяться зміни. Узагалі Порядок № 569 допрацьовується у зв’язку зі змінами, які були внесені до Податкового кодексу (далі – ПК) ще Законом від 16.01.20 р. № 466-IX (далі – Закон № 466).

Завважимо, що на момент публікації матеріалу Постанова № 1024 офіційно не опублікована.

Зміни не глобальні, але розглянемо їх докладніше.

Електронний рахунок у системі електронного адміністрування (далі – СЕА)

Змінено визначення електронного рахунка (абзац перший п. 4 Порядку № 569). Так, електронний рахунок – це рахунок, відкритий платникові ПДВ у Казначействі, на який перераховуються гроші згідно з п. 2001.4 ПК.

Нагадаємо, що електронний рахунок у СЕА поповнюється:

• з поточного рахунка платника ПДВ;
• з рахунків, відкритих у відповідних органах казначейства для погашення заборгованості з різниці в тарифах;
• з бюджетного рахунка у вигляді сум надмірно сплаченого податку, які були перераховані до бюджету з електронного рахунка і повертаються платникові ПДВ з бюджету відповідно до п. 43.41 ПК;
• за рахунок сум, які були вилучені органом ДПС згідно зі ст. 95 ПК у рахунок погашення податкового боргу за задекларованими до сплати податковими зобов’язаннями з ПДВ за періоди починаючи з 01.07.15 р. Увага! Ця норма з’явилася в п. 2001.4 ПК з 23.05.20 р., тобто після внесення змін Законом № 466.

Вищезгадані суми (за винятком сум повернення надмірно сплачених зобов’язань з ПДВ з бюджетного рахунка), потрапляючи на електронний рахунок у СЕА, збільшують показник формули ∑ПопРах і відповідно ліміт реєстрації (п. 9 Порядку № 569).

Також унесено цікаві правки до пп. 1 п. 22 і абзацу другого п. 27. У них ідеться про перерахування грошей на електронний рахунок для сплати податкових зобов’язань. Ці гроші, згідно із зазначеними пунктами, платник ПДВ повинен перераховувати з власного поточного рахунка. Так от слово «власного» виключається.

Чи означає це, що гроші можуть бути перераховані іншим платником податків? Ні, як випливає з формулювання пп. 1 п. 22 Порядку № 569. Тоді який сенс у цій правці? Можливо, податківці скоро нам роз’яснять. На цей момент, як показує практика, гроші, перераховані не з поточного рахунка платника ПДВ, а, наприклад, з карткового рахунка директора або з рахунка іншого платника, якщо і потрапляють на електронний рахунок, то найчастіше ліміт реєстрації не збільшують.

Електронний рахунок і анулювання ПДВ-реєстрації

Законом № 466 п. 2001.3 ПК був доповнений нормою, якою регулювався порядок перерахунку ліміту реєстрації у разі скасування анулювання ПДВ-реєстрації (як за рішенням органу ДПС, так і за рішенням суду). Тепер Порядок № 569 доповнюється п. 71, згідно з яким орган ДПС протягом трьох робочих днів після внесення до реєстру платників ПДВ відомостей про скасування анулювання ПДВ-реєстрації здійснює перерахунок ліміту реєстрації такого платника за звітний період, поки анулювання зберігалося. Причому перерахунок робиться шляхом перерахунку сум окремо за кожним показником формули в СЕА.

Іншими словами, за ситуації, коли платникові вдалося повернути свій ПДВ-статус, показники формули повинні виглядати так, немов анулювання не було (тобто дія ПДВ-реєстрації не припинялася).

Разом з тим у таких платників можуть виникнути певні труднощі з відновленням ліміту. Наприклад, їм потрібно:

• відкоригувати нараховані на дату анулювання ПДВ-реєстрації податкові зобов’язання згідно з п. 184.7 ПК;
• домогтися від контрагентів заміни податкових накладних (далі – ПН), які були оформлені на них як на неплатників у період анулювання ПДВ-реєстрації;
• нарахувати податкові зобов’язання, скласти і зареєструвати в ЄРПН ПН за постачаннями за період анулювання.

Але, незважаючи на всі ці труднощі, усе ж таки треба визнати, що це хороша зміна!

Показник ∑Перевищ

Пункт 9 Порядку № 569 доповнений новим абзацом, згідно з яким загальна сума ∑Перевищ визначається за кожен звітний період наростаючим підсумком.

У зв’язку із цією зміною виникає запитання: як і коли буде переналаштоване програмне забезпечення ДПС для адекватного розрахунку цього показника?

Також уточнено, що платник ПДВ має право зареєструвати за рахунок так званого другого ліміту (тобто в порядку, визначеному абзацом першим п. 91 Порядку № 569) не тільки ПН, але й розрахунки коригування (далі – РК) до них за ті звітні періоди, у яких виник показник ∑Перевищ (тобто сума податкових зобов’язань з поданих декларацій та уточнюючих розрахунків перевищила суму ПДВ з ПН та РК, зареєстрованих у ЄРПН).