Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Які діяти працівника, якщо роботодавець не погашає заборгованість із зарплати?

15.11.2021

Ст. 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку людина вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці та заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однак непоодинокі випадки, коли таке право роботодавцем порушується. Це може бути несвоєчасна виплата заробітної плати/авансу чи затримка розрахунку з працівником при звільненні. Передумови таких порушень досить різноманітні — від банального нехтування роботодавцем своїм обов'язком та строками виплати заробітної плати до причин, які на перший погляд є об'єктивними і не залежать від роботодавця, але впливають на його можливість оплачувати роботу найманих працівників і своєчасно розрахуватись з тими, хто звільняється.

Особливої актуальності і болючості ця тема набула з моменту запровадження карантинних обмежень, коли певні категорії роботодавців були вимушені скоротити усі витрати або взагалі тимчасово припинити діяльність. Карантин, безумовно, вплинув і на виплати заробітних плат.

Відповідальність за несвоєчасну виплату заробітної плати і несвоєчасний розрахунок зі звільненим працівником настає у разі наявності вини роботодавця, при цьому сама по собі відсутність у нього грошових коштів не є поважною причиною.

Відповідно до положень ст. 115 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), заробітна плата має виплачуватись регулярно у робочі дні та у строки, встановлені у колективному договорі або нормативним актом роботодавця, що погоджений з первинною профспілковою організацією чи іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом чи уповноваженим колективом представником. Виплата повинна відбуватись не рідше двох разів на місяць з проміжком часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. А ст. 116 КЗпП України передбачає, що повний розрахунок з працівником, який звільняється, має бути здійснено безпосередньо в день звільнення такого працівника. Якщо в день звільнення працівник не працював, розрахунок і виплата всіх належних йому сум мають відбутися не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником відповідної вимоги.

Заборгованістю з виплати заробітної плати є сума не виплаченої своєчасно заробітної плати всім категоріям працівників (штатні працівники, зовнішні сумісники, звільнені працівники тощо). Сума такої заборгованості включає всі нарахування в грошовій і натуральні формі, строк виплати яких минув до кінця місяця, у якому вони мали бути виплачені, за винятком обов'язкових утримань.

Опираючись на викладене, працівник, право якого порушене, може звернутись із заявою до Держпраці.

На підставі такого звернення посадові особи Держпраці мають здійснити позаплановий захід контролю за дотриманням законодавства про працю. У разі підтвердження обставин, викладених у скарзі працівника, інспектор Держпраці надасть роботодавцю припис про усунення виявлених порушень у встановлений у приписі строк. Про виконання припису в повному обсязі роботодавець має повідомити Держпраці до закінчення встановленого строку, інакше інспектор завітає знову.

Слід нагадати, що за порушення строків виплати заробітної плати чи її виплату не в повному обсязі для роботодавців передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. Так, ст. 41 КУпАП передбачає за таке та інші порушення вимог законодавства про працю відповідальність у вигляді штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо роботодавець допустить таке протиправне діяння повторно протягом року, або таке правопорушення буде зачіпати права неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька, матері чи особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, розмір штрафу вже буде складати від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі встановлення безпідставної невиплати заробітної плати працівникам більш як за місяць, що вчинена роботодавцем умисно, настає вже кримінальна відповідальності за ст. 175 КК України.

У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, відповідно до ст. 233 КЗпП України, працівник також має право звернутись до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати. Таке звернення може бути реалізоване шляхом подачі заяви про видачу судового наказу в порядку ст. 161 ЦПК України або позову.

Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Водночас ст. 34 Закону України «Про оплату праці» передбачено право працівника на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати. Розраховується така компенсація відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідно до ст. 117 КЗпП України звільнений працівник має право на компенсацію у вигляді середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Кодекс законів про працю України не обмежує працівника у строках звернення до суду в разі порушення законодавства про оплату праці (ч. 2 ст. 233).

kr.dsp.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
09.06.2026
Мінфін затвердив наказ про форми об'єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП
Мінфін нарешті оприлюднив оновлені форми об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП, затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдино...
Нове
28.08.2026
Як ФОП-єдиннику отримати довідку про доходи за інший, ніж квартальний (річний) звітний період
ФОП – платники єдиного податку першої – третьої груп можуть за письмовою заявою отримати від контролюючого органу довідку про доходи, у тому числі за будь-який інший, ніж квартальний (річний) податковий (звітний) період. Детальніше див. нижче. Більше за темою: Як єдиннику другої групи о...
28.08.2026
Унесення надміру виплаченого доходу працівником, який звільняється: як відобразити у додатках 4ДФ
Покажемо заповнення додатка 4ДФ до Розрахунку ЮО або додатка ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФЛП/НПД за той період, у якому відбулося фактичне повернення коштів через припинення трудових відносин найманого працівника з роботодавцем. Більше за темою: Об’єднана звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: заповнення, ви...
28.08.2026
Чи заповнювати підсумковий рядок додатків 4ДФ у разі подання з типом форми «Звітний новий» або «Уточнюючий» та вилучення/введення рядків
У разі подання додатка ФІЗ-4ДФ до Розрахунку ФОП/НПД з типом форми «Звітний новий» або «Уточнюючий» та заповнення рядків на вилучення одного помилкового рядка з попередньо внесеною інформацією і введення нового або пропущеного рядка, підсумковий рядок «Всього» по ...
Кращі матеріали