Як організувати дистанційну роботу на підприємстві

До Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці звернулася пані Валентина з питанням, як організувати дистанційну роботу на підприємстві, яке який знаходиться в зоні бойових дій. Начальником відділу контролю з питань праці західного напрямку управління інспекційної діяльності в Донецькій області, в он-лайн режимі, проведено консультування пані Валентини з даного питання.

Особливості запровадження дистанційної роботи  наведено у статті 60² Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Дистанційна робота ― це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Законодавство не визначає переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно вирішує, чи може робота виконуватися поза межами підприємства. Забороняється. укладення трудового договору про дистанційну роботу за наявності небезпечних і шкідливих виробничих (технологічних) факторів.

Дистанційні працівники працюють у будь-якому місці за власним вибором. Водночас мають бути на зв’язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій.

На режим роботи дистанційного працівника правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, чи установи не поширюються.

При дистанційній  формі праці діють норми тривалості робочого часу:

• нормальна тривалість – до 40 годин на тиждень;
• скорочена (для певних категорій працівників) – до 24 або 36 годин на тиждень.

Дистанційному працівнику гарантується період вільного часу для відпочинку й харчування – період відключення. У цей час працівник може не відповідати на повідомлення чи телефонні дзвінки роботодавця.

Дистанційний працівник самостійно відповідає за додержання безпечних і нешкідливих умов праці на робочому місці. Проте роботодавець має проводити інструктаж (дистанційно або очно) щодо безпечного використання обладнання та засобів, рекомендованих або наданих ним.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 05.05.2021 № 913-21 затверджена «Типова форма трудового договору про дистанційну роботу».

Частиною 11 статті 60² КЗпП визначено, що  у разі виникнення загрози збройної агресії чи надзвичайної ситуації дистанційна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) роботодавця без обов’язкового укладення трудового договору про дистанційну роботу в письмовій формі.

З таким наказом (розпорядженням) працівник ознайомлюється протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження дистанційної роботи,  бажано під підпис чи шляхом надіслання копії наказу електронною поштою або іншим засобом комунікації.

У наказі, як правило, встановлюється працівникам період зв’язку з офісом та визначаються:

• контактні номери телефонів керівників роботодавця для комунікації та на випадок екстреної ситуації;
• засоби електронного зв’язку (електронна адреса, номер телефону працівника);
• порядок звітності працівника про виконану роботу тощо.

Дистанційна робота передбачає оплату праці в повному обсязі не рідше двох разів на місяць. При дистанційній роботі облік робочого часу (виконаної роботи) проводиться відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці». На підставі табеля обліку робочого часу здійснюється оплата праці за відпрацьовані працівником години (дні) роботи у відповідному місяці, виходячи з розміру годинної тарифної ставки/місячного посадового окладу.

Працівники на дистанційній роботі мають ті самі трудові права та соціальні гарантії, урахуванням специфіки дистанційної роботи, зазначеної в трудовому договорі, як і решта найманих працівників.

https://smu.dsp.gov.ua