Як оплачується праця під час повітряної тривоги

Читайте також: 

Зміни-2023, які вплинуть на роботу у 2024 році: ПДФО, ЄСВ, трудові відносини, оплата праці

Якщо працівник знаходиться в укритті під час повітряної тривоги та не має можливості продовжувати там свою роботу, то, відповідно до ст. 113 КЗпП, для такого працівника має бути оформлений простій. Згідно з вимогами ст. 113 КЗпП, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). На умовах, передбачених у колективному договорі, оплата за час простою може здійснюватися у більшому розмірі (ст. 9¹ КЗпП, ст. 15 Закону від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці»). 

Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, можуть самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу) (постанова КМУ від 07.03.2022 № 221). 

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток. Зазначене положення ст. 113 КЗпП має застосовуватись саме у випадку виникнення виробничої ситуації. 

У разі коли під час перебування в укритті у працівника зберігається можливість виконувати його робочі завдання, то впроваджувати простій немає підстав чи потреби, а оплата праці повинна здійснюватись на загальних підставах. 

Держпраці

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm