Як оформити відрядження: роз'яснює Держпраці

Чи можна прийняти на роботу працівника, якщо передбачається, що він постійно працюватиме в іншому населеному пункті? Як оформити та оплатити відрядження такого працівника до головного підприємства чи іншого міста?

такі запитання на практиці виникають доволі часто. Це пояснюється оптимізацією у роботі підприємств, які провадять діяльність одночасно у кількох регіонах. Працівників бухгалтерії і кадрової служби підприємства здебільшого непокоїть питання, чи не вважатиметься така робота відрядженням працівника і чи не буде підприємство зобов’язане компенсувати йому добові витрати, витрати на проживання тощо.

Оформлення трудового договору з таким працівником загалом не відрізняється від інших випадків прийняття на роботу. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) це робиться наказом або розпорядженням про зарахування працівника на роботу.

Згідно з ч.1 п. 3 ст. 29 КЗпП України, до початку роботи за укладеним трудовим договором власник підприємства або уповноважений ним орган (керівник) зобов’язаний, зокрема, визначити працівникові його робоче місце. Таке робоче місце може бути розташоване і не за місцезнаходженням (юридичною адресою) підприємства, а, зокрема, в іншій місцевості (населеному пункті). Якщо в іншому такому населеному пункті є структурний підрозділ (представництво, філія тощо) без права юридичної особи, відповідний підрозділ визначається як місце роботи працівника. Якщо ж такого підрозділу немає, можливість роботи працівника в іншому населеному пункті також не виключається.

Для працівників робоче місце може бути визначене і за місцем їхнього проживання (робота на дому). Надомна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу. Відповідно до вимог ч.1 п. 6¹ ст.24 КЗпП України, трудовий договір  в цьому випадку укладається, як правило, в письмовій формі. Умови праці надомників передбачені ст. 60¹ КЗпП України.

Постійна робота працівників в інших населених пунктах, у т.ч. на дому, не є відрядженням, адже відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 «службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи» (місцем постійної роботи для них є населений пункт, визначений у наказі про прийняття на роботу). Загальні положення Інструкції № 59 також передбачають, що у випадках коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом).

У разі направлення таких працівників до центрального офісу підприємства або для виконання службового доручення на цьому ж підприємстві, але в іншому населеному пункті, не виключається можливість їхнього відрядження на загальних підставах за розпорядженням керівника. Така службова поїздка цілком відповідатиме вищенаведеному визначенню поняття відрядження. У наказі про відрядження таких працівників доцільно вказувати не лише населений пункт, до якого відряджається працівник, але і населений пункт, з якого він направляється у відрядження.

kr.dsp.gov.ua