Як обкладається дохід, отриманий від ломбарду внаслідок реалізації заставленого майна?

У Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області інформують, що протягом строку дії договору основна сума кредиту, отриманого платником податку від ломбарду, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника. У разі неповернення грошових коштів у вигляді фінансового кредиту у термін, встановлений договором, сума такого кредиту включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковується на загальних підставах (пп. 164.2.20 Податкового кодексу (далі – ПК) та згідно зі ст. 168 ПК) за ставкою визначеною п. 167.1 ПК. При цьому доходом платника податку є також сума різниці, яка розрахована та повернута платнику відповідно до ст. 25 Закону від 02.10.1992 № 2654-XII «Про заставу».

Нагадаємо, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону від 12.07.2001 № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» ломбарди відносяться до фінансових установ.

Ломбардна операція – це операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу (пп. 14.1.100 ПК).

Поняття «застава» визначено у ст. 572 Цивільного кодексу (далі – ЦК) та ст. 1 Закону від 02.10.1992 № 2654-XII «Про заставу» (далі – Закон № 2654), яке включає в себе те, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Застава виникає на підставі, зокрема, договору (п. 1 ст. 574 ЦК). Статтею 575 ЦК визначено окремі види застав, зокрема заклад майна, що передбачає перехід предмета застави у володіння заставодержателя. Відповідно до ст. 20 Закону № 2654 та ст. 589 ЦК у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. При цьому, якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю (ст. 25 Закону № 2654).          

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПК, відповідно до пп. 163.1.1 якого об’єктом оподаткування фізособи-резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. 

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено ст. 165 ПК. Водночас до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПК (пп. 164.2.20 ПК).

При цьому особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (пп. «а» п. 171.2 ПК).

Згідно з пп. 168.1.1 ПК податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 %, визначену у п. 167.1 ПК.

ГУ ДПС в Івано-Франківській області