Як ФОПу розірвати трудовий договір з найманим працівником: роз’яснює Держпраці

Президентом України виданий Указ «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, згідно з яким на всій території України оголошена загальна мобілізація.

У разі того, що ФОП – роботодавець виявить бажання розірвати трудові договори з найманими працівниками, у нього є можливість припинити трудові відносини на підставі пункту 10 статті 40 Кодексу законів про працю України.

У відповідності до пункту 10 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку призову або мобілізації власника – фізичної особи під час особливого періоду.

Вищевказана норма може  застосовуватися тільки під час особливого періоду та у разі мобілізації ФОП – роботодавця. Згадана норма не використовується якщо ФОП є добровольцем тероборони.

Законодавством не встановлено обов’язку ФОП – роботодавця заздалегідь працівника про припинення трудового договору за п. 10 статті  40 Кодексу законів про працю України.

Також, законодавством не передбачено виплату вихідної допомоги найманим працівникам у випадку звільнення за пунктом 10 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Нагадуємо, що підстави для припинення трудового договору, які перелічені у статті 40 Кодексу законів про працю України є підставами звільнення з ініціативи роботодавця.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 на території України введено воєнний стан із 24.02.2022 р. строком на 30 діб. Наразі Законом № 2119-IX строк дії воєнного стану продовжено на 30 діб — до 25.04.2022.

24 березня 2022 року набув чинності Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Він встановлює нові правила організації трудових відносин в умовах воєнного стану усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Так, в період дії воєнного стану Закон передбачає можливість розривати трудовий договір з працівником з ініціативи роботодавця (ст. 40 та 41 КЗпП).

При цьому відповідно до частини першої статті 5 Закону № 2136-ІХ у період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

Тому, роботодавець не може звільнити за пунктом 10 статті 40 Кодексу законів про працю України захищені категорії населення, які перелічені у статтях 184 Кодексу законів про працю, працівника, який перебуває у відпустці, працівника у якого настала тимчасова непрацездатність та мобілізованого працівника.

У частині 2 статті 47 Кодексу законів про працю України зазначено, що у разі призову власника – фізичної особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період такий власник – фізична особа повинен виконати свої обов’язки, визначені цією статтею, протягом місяця після звільнення з такої військової служби без застосування санкцій та штрафів.

У ФОП, який є роботодавцем не зникає обов’язок щодо видачі копії наказу про звільнення та виплати всіх належних коштів, які належали працівнику в день звільнення.

Загалом звільняти працівників у зв’язку із мобілізацією фізичної особи – підприємця, який використовує найману працю є правом, а не обов’язком фізичної особи – підприємця.

Додатково інформуємо, що дане роз’яснення не містить норм права, а носить лише рекомендаційний характер.

http://rv.dsp.gov.ua