Обрання члена виконавчого органу товариства не підпадає під регулювання трудового права – судове рішення

Обрання члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками не є предметом регулювання трудового права. Надання повноважень члену виконавчого органу товариства в силу ст. 99 Цивільного кодексу (далі – ЦК) є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на наділення члена виконавчого органу правом на здійснення управлінської діяльності товариством.

Такий висновок зробила колегія суддів КГС Верховного Суду.

На виконання рішення наглядової ради АТ про обрання до складу правління ОСОБА_1 між АТ в особі голови наглядової ради та ОСОБА_1 укладено контракт.

Звертаючись із позовом, АТ просило визнати недійсним укладений контракт, мотивуючи позов тим,  що спірний контракт укладено з неуповноваженою особою від АТ, на момент укладення спірного контракту повноваження членів наглядової ради та голови наглядової ради були припиненні.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, зазначивши, що предметом контракту є праця (трудова функція) особи, яка є об’єктом саме трудових правовідносин, дійшли висновку, що положення ЦК щодо умов дійсності правочину та правових наслідків недійсності правочину не підлягають застосуванню.

КГС Верховного Суду скасував рішення судів попередніх інстанцій і направив справу на новий розгляд до господарського суду з огляду на таке.

Аналіз норм трудового (ст. 3, 9, 21 КЗпП) та цивільного (ст. 97, 99 ЦК) законодавства у їх системному взаємозв’язку свідчить, що КЗпП, врегульовуючи трудові правовідносини, пов’язані з укладенням трудового договору (контракту) як угоди між працівником і роботодавцем, зокрема щодо захисту прав працівника від порушення з боку роботодавця при укладенні трудового договору (контракту), водночас не містить правового регулювання правовідносин щодо формування виконавчого органу.

У справі, що переглядалася, спір стосується законності обрання наглядовою радою члена правління товариства, а отже розгляд вимог позивача вимагав оцінювання законності дій органів управління юридичної особи – наглядової ради, зокрема відповідності цих дій вимогам цивільного, а не трудового законодавства. Те, що предметом контракту є праця, не свідчить про трудовий характер спору, оскільки умови контракту не є предметом розгляду в цій справі.

Постанова КГС Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 910/15094/23.  

Верховний Суд 

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm