Чи має право працівник на соцвідпустку, якщо упродовж календарного року знаходився у відпустці без збереження зарплати?

Законом від 15.04.2021 № 1401-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» у ч. 1ст. 19 Закону від 15.11.1996 № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) внесено зміни щодо надання додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, а саме: слова «Жінці, яка працює і має» замінити словами «Одному з батьків, які мають».

Таким чином, ст. 19 Закону № 504  визначено, що одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

Зазначена відпустка є соціальною і надається в будь-який час календарного року, незалежно від відпрацьованого часу та часу народження дитини.

Отже, жодних норм щодо обмеження права на додаткову відпустку відповідно ст. 19 Закону № 504 працівнику, який жодного дня не працював протягом календарного року не визначено.

Держпраці