Дивіденди юросіб - у рахунок збільшення статутного капіталу

На загальних зборах учасників було прийнято рішення весь нерозподілений прибуток за минулий рік спрямувати на збільшення статутного капіталу. Які податкові наслідки цієї операції, якщо учасниками (засновниками) підприємства – загальносистемниками є дві юрособи – резидент (платник податку на прибуток і податку на додану вартість; далі – ПДВ) та нерезидент? Чи обов’язково сплачувати авансовий внесок?

Реінвестиція дивідендів

Господарська операція, яка передбачає збільшення статутного капіталу за рахунок отриманого від інвестиційних операцій прибутку, який мав бути розподілений між власниками корпоративних прав, є реінвестицією дивідендів.

Виплата авансового внеску

Порядок сплати авансового внеску з податку на прибуток (далі – авансовий внесок) при виплаті дивідендів визначає п. 57.11 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). З огляду на його норми виділимо такі основні обмеження:

• авансовий внесок сплачує емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, який є платником податку на прибуток;
• авансовий внесок сплачується лише в разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів;
• авансовий внесок не сплачується при виплаті дивідендів фізичним особам, а також на користь власників корпоративних прав материнської компанії (за певних умов).

На випадок, який розглядаємо, ці обмеження не поширюються. По-перше, емітент є платником податку на прибуток. По-друге, рішення щодо виплати дивідендів було прийнято (реінвестиція дивідендів є наслідком прийняття цього рішення). По-третє, дивіденди належать юрособам.

Ураховуючи зазначене, у разі здійснення реінвестиції дивідендів шляхом їх внесення до статутного капіталу емітент – платник податку на прибуток зобов’язаний нарахувати авансовий внесок у розмірі 18% на суму дивідендів, які належать юрособам (як резиденту, так і нерезиденту), та внести його до бюджету.

Крім того, доходи нерезидента-юрособи із джерелом їх походження з України у формі дивідендів підлягають оподаткуванню згідно з положеннями п. 141.4 ст. 141 ПКУ. Причому незалежно від способу використання такого доходу як реінвестиція (ІПК ДФС від 15.03.2019 р. № 1053/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 02.08.2018 р. № 3368/6/99-99-15-02-01-15/ІПК). Функції податкового агента покладено на резидента, а тому саме він із суми нарахованих на користь нерезидента дивідендів утримує податок на репатріацію за ставкою в розмірі 15% та перераховує його в бюджет. Звісно, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюються виплати. Тобто врятувати нерезидента від оподаткування податком на репатріацію може лише міжнародний договір за умови, якщо в ньому встановлено інші правила і нерезидент підтвердить свій статус відповідною довідкою (ст. 103 ПКУ).

Про ПДВ

І наостанок про ПДВ. Операції з реінвестиції дивідендів не є об’єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.1 ПКУ).

devisu.ua