Що вважається безнадійним податковим боргом та як здійснюється його списання?

Згідно з п. 2.1 р. ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 577, під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти:

     1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв’язку з недостатністю майна банкрута;

     2) податковий борг фізичної особи, яка:   визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;   померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;   понад 720 днів перебуває у розшуку;

     3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений ст. 102 гл. 9 р. II ПКУ;

     4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Такий факт непереборної сили підтверджується:

   Торгово-промисловою палатою України - про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України;

   уповноваженими органами іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, - у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави;

   рішеннями Президента України про запровадження надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затвердженими Верховною Радою України, або рішеннями Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від повені, посухи, пожежі та інших видів стихійного лиха, у тому числі рішеннями щодо визначення окремих місцевостей потерпілими від несприятливих погодних умов, які спричинили втрату врожаю сільськогосподарських культур в обсягах, що перевищують 30 відсотків середнього врожаю за попередні п’ять календарних років;

   рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних рад - у випадках, встановлених Кодексом;

   висновками інших органів, уповноважених згідно із законодавством засвідчувати форс-мажорні обставини;

5) податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду, а для банків – на підставі рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

У випадках, передбачених п.п. 4 п. 2.1 р. II Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов’язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним (п. 4.1 р. IV Порядку).

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 4.2 Порядку).

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал (п. 4.4 Порядку).

Крім того, згідно ст. 97 ПКУ безнадійним вважається також борг, що залишився непогашеним після ліквідації платника податків, не пов’язаної з банкрутством.

Джерело: http://rv.sfs.gov.ua/media-ark/news-a...