Бази оподаткування за операціями, що не є госпдіяльністю платника

У разі використання придбаних товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (у тому числі у разі списання таких товарів), податкові зобов’язання за п. 198.5 ст. 198 ПКУ нараховуються виходячи з тієї вартості, за якою відбувалося придбання цих товарів.

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 11.10.2019 р. № 730/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку визначення бази оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) щодо застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1. 1 статті 120-1 ПКУ, за порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, складених без факту здійснення господарських операцій, та розрахунків коригування до таких податкових накладних, та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Щодо порядку визначення бази оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ

Відповідь на порушене питання надано у податковій консультації (далі - ІПК 1) на попереднє звернення платника податку до Державної фіскальної служби. В доповнення до ІПК 1, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляємо.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація надається контролюючим органом платнику податку за йога зверненням та стосується практичного застосування окремих норм податкового законодавства.

В рамках податкової консультації не проводитьс і аналіз окремих господарських операцій платника податку та не здійснюється оцінка правильності відображення таких операцій в податковому обліку такого платника податку, яка здійснюється під час проведення контрольні] -перевірочної роботи. ІПК 1 містить конкретні висновки щодо порядку визначення бази оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Відповідно до розділу V ПКУ податкові зобов’язання з ПДВ та податковий кредит платника податку визначаються виходячи з вартості поставлених та придбаних товарів/послуг. Зазначений принцип застосовується також і при нарахуванні податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ.

Виходячи із зазначеного, у разі використання придбаних товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (у тому числі у разі списання таких товарів) податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ нараховуються виходячи з тієї вартості, за якою відбувалося придбання цих товарів.

Наприклад, за товарами, придбаними за ціною 90 грн, такі податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються виходячи з вартості їх придбання (90 грн) за товарами, придбаними за ціною 70 грн, податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються виходячи з такої вартості придбання (70 грн), і так далі.

При цьому з метою нарахування податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у зв’язку з використанням придбаних товарів у негосподарській діяльності платник податку визначає вартість придбанню таких товарів на підставі первинних документів, які засвідчують факт їх придбання, та даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, з метою забезпечення достовірності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ, в тому числі відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ, платнику податку необхідно забезпечити належне ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 3 статті 8 розділу III Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Щодо застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1. 1 статті 120-1 ПКУ

Роз’яснення щодо порядку застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 120-1і. 1 статті 120-1 ПКУ, за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН зайво складених податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних, надано платнику податку у податковії консультації 2 (далі - ІПК 2) на попереднє звернення платника податку до Державної фіскальної служби.

Зокрема, в ІПК 2 зазначено, що статтею 120-1 ПКУ не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН, в тому числі тих, які після їх реєстрації визнаються як помилково (безпідставно) складені (зайво складені).

Щодо роз’яснень, наданих у податковій консультації, на яку платник податку посилається у своєму зверненні, слід зазначити, що таку податкову консультацію щодо практичного застосування норм податкового законодавства надано іншому платнику податку відповідно до пункту 53.2 статті 53 ПКУ з урахуванням висновків суду.

Така податкова консультація є індивідуальною та може використовуватись виключно платником податку, якому надано таку консультацію.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.