Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Акт перевірки не є беззаперечним (єдиним) та достатнім доказом порушення природоохоронного законодавства – Верховний Суд

25.02.2025

Для відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки, вину, наявність шкоди та причинний зв’язок. Акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами. Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість притягнення до відповідальності. 

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції до підприємства про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позов ґрунтувався на фактах незаконної вирубки дерев лісництва; забору води без спеціального дозволу, її передачі населенню без відповідного дозволу та засмічення територій природно-заповідного фонду. 

На підтвердження обставин порушень підприємством законодавства України про природно-заповідний фонд, лісового законодавства та законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивач надав акт перевірки. 

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. 

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, аргументуючи це недоведенням складу правопорушення, зокрема факту заподіяння шкоди, наявності вини відповідача та обґрунтованого розрахунку збитків. Суди попередніх інстанцій здійснили оцінку акта перевірки як доказу в контексті належності та вірогідності доказу з урахуванням установлених обставин (відсутності підписів посадових осіб, які здійснювали перевірку; відсутності детальних відомостей щодо кількості пнів, інформації стосовно діаметру пнів, їх опису та характеристики; відсутності в акті інформації щодо ознак ступеня припинення росту дерев, що є базою для обрахунку розміру шкоди за незаконну вирубку дерев), а також того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та/або водовідведення та є підприємством питного водопостачання. 

КГС Верховного Суду залишив ці рішення без змін, наголосивши, що відшкодування шкоди можливе лише за умови належного документального підтвердження всіх зазначених елементів. Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті – необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (кількість зрубаних дерев, їх діаметр, ступінь пошкодження тощо). 

Постанова КГС Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22. 

Верховний Суд 


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
26.08.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Мін’юст закликає перереєструвати нерухомість, придбану до 2013 року Призупинення колективного договору в умовах воєнного стану: прийнято закон про нові умови Змінено Порядок оформлення та видачі військово-облікового документа Уряд планує запровадити щор...
17.07.2025
Кабмін оновив правила визначення критичності підприємств для бронювання працівників
Порядок та Критерії, за якими бронюють працівників підприємств, знову зазнали змін. Розглянемо, кого цього разу це стосується. Більше за темою: Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Строки зберігання документів з військового обліку та бронювання Бронювання у ф...
02.06.2025
Важливе у травні для платників ПДВ
Ознайомлюйтеся з важливими матеріалами для платників ПДВ у травні. Більше за темою: Спецпроєкт «ПДВ: ситуації з практики» Спецпроєкт «Електронне адміністрування ПДВ: правила, ризики, рішення» Спецпроєкт «Особливості оподаткування ПДВ в умовах воєнного часу»...
Нове
27.08.2025
Чи має право розлучена жінка на додаткову соцвідпустку як одинока мати
Ні, не має. Більше за темою: Скільки днів щорічної додаткової відпустки надавати працівниці, яка взяла під опіку двох дітей? Додаткова соціальна відпустка батьку двох дітей від різних матерів Одинока мати: трудові пільги та гарантії Одинока мати – це мати, у актовому записі про народження д...
27.08.2025
Чи поєднуються робота в офісі та дистанційна робота
Відповідно до ст. 602 КЗпП за погодженням між працівником і роботодавцем виконання дистанційної роботи може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці в приміщенні чи на території роботодавця. Більше за темою: Дистанційна та надомна робота: чи є право на трудові пільги? Що має ...
27.08.2025
Чи можна збільшити робочий час неповнолітніх працівників на об’єктах критичної інфраструктури
Тривалість робочого часу неповнолітніх визначена ст. 51 КЗпП і не може перевищувати для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень. Більше з...
Кращі матеріали