Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Акт перевірки не є беззаперечним (єдиним) та достатнім доказом порушення природоохоронного законодавства – Верховний Суд

25.02.2025

Для відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, необхідно довести наявність усіх елементів складу правопорушення: протиправність поведінки, вину, наявність шкоди та причинний зв’язок. Акт перевірки уповноваженого органу не може бути єдиним і достатнім доказом порушення, а має оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами. Відсутність належного документального підтвердження обставин порушення та розміру шкоди виключає можливість притягнення до відповідальності. 

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. 

Прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції до підприємства про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позов ґрунтувався на фактах незаконної вирубки дерев лісництва; забору води без спеціального дозволу, її передачі населенню без відповідного дозволу та засмічення територій природно-заповідного фонду. 

На підтвердження обставин порушень підприємством законодавства України про природно-заповідний фонд, лісового законодавства та законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів позивач надав акт перевірки. 

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово. 

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, аргументуючи це недоведенням складу правопорушення, зокрема факту заподіяння шкоди, наявності вини відповідача та обґрунтованого розрахунку збитків. Суди попередніх інстанцій здійснили оцінку акта перевірки як доказу в контексті належності та вірогідності доказу з урахуванням установлених обставин (відсутності підписів посадових осіб, які здійснювали перевірку; відсутності детальних відомостей щодо кількості пнів, інформації стосовно діаметру пнів, їх опису та характеристики; відсутності в акті інформації щодо ознак ступеня припинення росту дерев, що є базою для обрахунку розміру шкоди за незаконну вирубку дерев), а також того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що відповідач здійснює господарську діяльність із централізованого водопостачання та/або водовідведення та є підприємством питного водопостачання. 

КГС Верховного Суду залишив ці рішення без змін, наголосивши, що відшкодування шкоди можливе лише за умови належного документального підтвердження всіх зазначених елементів. Недостатньо просто зафіксувати порушення в акті – необхідно, щоб його висновки базувалися на достовірних доказах, зокрема детальній фіксації параметрів порушення (кількість зрубаних дерев, їх діаметр, ступінь пошкодження тощо). 

Постанова КГС Верховного Суду від 30.01.2025 у справі № 922/618/22. 

Верховний Суд 


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
05.08.2025
Топ-20 новин минулого тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Президент підписав Закон про факторинг Які перевірки, незважаючи на мораторій, таки проводитимуться Кабмін вкотре оновив правила військового обліку та призову Для працівників певних категорій планують затвердити Порядок організації та проведення обов'язкових ...
20.05.2025
Актуальні рахунки для сплати податків
Інформація про реквізити рахунків, відкритих для зарахування податків, а також для сплати єдиного внеску Більше за темою: Нова форма ТТН: огляд змін Мікро, мале, середнє чи велике: навіщо треба визначати розмір підприємства Затверджуємо та оновлюємо штатний розпис: правила та нюанси Сп...
21.05.2025
Критично важливі підприємства до 28 травня мають подати відповідні дані: лист Мінекономіки
Більше за темою: Перелік галузевих та регіональних нормативних актів, якими затверджено критерії визнання підприємств критично важливими в особливий період Зарплатні критерії для бронювання працівників: обчислюємо середню зарплату Мінекономіки в листі від 19.05.2025 № 27-11/37509-07 поінформу...
Нове
05.08.2025
Як правильно скоротити тривалість робочого часу в спеку
Працівники виконують роботи під час спеки? Чи може у зв'язку з цим роботодавець скоротити тривалість робочого часу? Більше за темою: Норми тривалості робочого часу – 2025 Чи можна у воєнний період збільшити тривалість робочого часу працівникам культури? Літні місяці в Україні часто приносять...
05.08.2025
Хто контролює виконання колективного договору
Контроль за виконанням колективного договору проводиться безпосередньо сторонами, які його уклали, в порядку, визначеному цим колективним договором. Більше за темою: Відпустки, святкові та вихідні дні у воєнний період: що прописати в колективному договорі Витяг з колективного договору, де передбач...
05.08.2025
Хто та як звільняється від сплати туристичного збору
Розглянемо, хто згідно з законодавством не може бути платниками туристичного збору, в які документи вносяться відомості про місце проживання, як можна підтвердити свій статус для звільнення від сплати турзбору тощо. Більше за темою: Штрафи з ПДФО та військового збору: які порушення обходяться найдо...
Кращі матеріали