Трудоголізм: риса характеру чи серйозна залежність?

Працьовитість, сумлінність і старанність у роботі – якості, що необхідні всім співробітникам. Однак існує така категорія людей, у яких прагнення працювати набуває форми справжньої залежності. Людей, які страждають на хворобливу залежність від роботи, називають трудоголіками.

Ще півстоліття тому наявність у людини надмірної працьовитості розцінювалася виключно позитивно. Сьогодні численні наукові дослідження довели, що трудоголізм – одна з форм психологічних залежностей, а зовсім не позитивна риса характеру. Така залежність є неконтрольованою і має нав’язливий характер. Залежність від роботи нерідко буває сильнішою, ніж залежність алкоголіка від спиртного, і має таку ж руйнівну дію на особистість людини.

ПРИЧИНИ. В основі трудоголізму лежить бажання людини «втекти» від реального життя і вирішення життєвих проблем. Люди, які страждають на трудоголізм, дуже рідко розуміють, що хворі.

Працелюбнісь і трудоголізм – поняття не тотожні.

Працелюбність припускає бажання людини заробляти гроші з якоюсь конкретною метою (наприклад, щоб подорожувати, купити будинок або утримувати сім’ю).

Трудоголізм – важка психічна залежність від роботи. Трудоголіки зазвичай працюють заради самого процесу роботи, а не заради результату. Нерідко трудоголіки приховують у роботі свої комплекси або неспроможність у інших сферах життя. Коли у людини в житті мало яскравих моментів, не складається особисте життя, зате на роботі з’являються деякі успіхи, – вона намагається спрямувати всі сили на те, що у неї найкраще виходить – на роботу.

МЕХАНІЗМ РОЗВИТКУ такої залежності схожий з алкоголізмом або наркоманією. В процесі роботи, якщо вона приносить людині задоволення, в мозку виробляються ендорфіни (гормони щастя), завдяки яким людина відчуває задоволення.

Через деякий час попередньої дози ендорфінів стає недостатньо, і людина починає працювати більше (більше роботи – більше ендорфінів). У алкоголіків чи наркоманів після відміни прийому спиртного або наркотиків починається «ломка». Трудоголіки переживають аналогічний стан у відпустці або у вихідні дні. У мозку трудолголіка, відлученого від роботи, спостерігається активація тих же зон, що є активними у людей, які страждають на алкоголізм або пристрасть до азартних ігор.

ХТО В ЗОНІ РИЗИКУ? Серед трудоголіків переважають чоловіки, однак у жінок хвороба проявляється у більш важкій формі. Найчастіше залежністю від роботи страждають люди, які займаються інтелектуальною працею або творчістю: педагоги, письменники, актори, художники, архітектори. Не менш часто трудоголіками стають представники ІТ-спеціальностей, які разом із залежністю від роботи набувають ще й залежності від комп’ютера. Схильність до трудоголізму у співробітників, робота яких пов’язана з фізичними зусиллями, зустрічається вкрай рідко.

ДЕСЯТЬ ОЗНАК ТРУДОГОЛІКІВ:

1. Трудоголік  припиняє об’єктивно оцінювати свій стан і переконує себе, що працює заради якоїсь абстрактної мети.
2. Після напруженої роботи трудоголік не може переключитися на іншу діяльність. Йому часто потрібен алкоголь для того, щоб просто заснути і «відключитися».
3. Трудоголік вважає, що задоволення можна відчути тільки на роботі. Вдома його думки все одно зосереджені на роботі.
4. Вдома трудоголік зазвичай похмурий, але різко змінюється у кращий бік на роботі.
5. Завершуючи якусь справу, трудоголік відчуває розчарування, тому що скоро «все це закінчиться», і відразу починає планувати наступний проект.
6. Трудоголік не отримує радості від відпочинку і уникає стану «байдикування».
7. Трудоголік зазвичай ставить перед собою цілі, яких не може досягти, і пред’являє до себе завищені вимоги.
8. Будь-яка невдача на роботі сприймається трудоголіком як особиста катастрофа.
9. Трудоголік боїться допустити помилку, його тримає в постійній напрузі страх, що він буде звинувачений у некомпетентності і безвідповідальності.
10. Трудоголік приділяє родині невиправдано мало часу, виправдовуючи це тим, що робота приносить гроші, і компенсує відсутність уваги подарунками.

ЯК БОРОТИСЯ? Щоб ліквідувати або зменшити ступінь залежності від роботи, необхідно розібратися з причинами, за яких вона виникла. У цьому може допомогти індивідуальна психотерапія. Однак, якщо людина не визнає наявності у неї проблеми, змінити ситуацію навряд чи вийде.

Щоб «перевчити» трудоголіка, необхідно показати йому інші радості – сімейні прогулянки, побачення, подорожі або цікаві зустрічі з друзями. Сприятливо впливають заняття спортом і будь-які фізичні навантаження.

В окремих випадках фахівці рекомендують прийом лікарських препаратів, схожих за впливом з антидепресантами, які містять «готові» ендорфіни. Для боротьби з цією залежністю необхідно запастися терпінням: ультиматуми і скандали – не допоможуть. Потрібно розуміти, що трудоголізм – це своєрідний спосіб життя людини, тому швидко змінити його не вийде.

http://etcetera.media