Шлях розвитку професійних стандартів в Україні: якісні зміни та європейська інтеграція

Умови роботи професійної бухгалтерської спільноти – постійні зміни, жорсткі терміни, висока відповідальність та недостатня увага з боку держави й роботодавців.

Але можливо вже у 2026 році нас очікують зміни, які варто сприймати як нові можливості, а не загрозу. Профстандарти можуть отримати офіційний статус, а бухгалтер – належний рівень захищеності та визнання своєї професійної ролі.

Україна гармонізує своє законодавство з нормами ЄС, і це включає імплементацію принципів Директиви ЄС 2005/36/EC про визнання професійних кваліфікацій.

Нагадаємо, що ця Директива встановлює кілька важливих положень:

• вводиться поняття «регульована професія» – тобто така, для якої є спеціальні вимоги і контроль;
• визначаються загальні правила, які критерії мають бути для цих професій і який орган відповідає за їх визначення;
• описуються різні моделі того, як країни ЄС повинні визнавати професійні кваліфікації;
• кожна країна має створити єдиний контактний пункт – фактично довідковий центр, де буде список усіх регульованих професій;
• країни повинні передавати інформацію про свої регульовані професії до бази даних Європейської Комісії.

Україна також послідовно удосконалює своє законодавство. Так, прийнятий Закон України від 15.04.2025 № 4353-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці» вносить зміни до:

• Кодексу законів про працю України;
• Закону від 05.07.2012 № 5067-VІ «Про зайнятість населення»;
• Закону від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту».

Також затверджені підзаконні нормативні документи:

• постанова КМУ від 23.11.2011 № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій»;
• постанова КМУ від 31.05.2017 № 373 «Про затвердження Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів»;
• постанова КМУ від 29.10.2025 № 1387 «Деякі питання функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій – Класифікатора професій» (набирає чинності з 02.02.2026 року).

Ці кроки свідчать про загальний рух України у бік посилення професійного регулювання та стандартизації. Національна рамка кваліфікацій, співвіднесена з Європейською рамкою, робить українські дипломи та сертифікати зрозумілими для європейських роботодавців, що є важливим для професійної мобільності та міжнародного визнання.

Сьогодні сертифіковані фахівці стають дедалі більш затребуваними. Причина – глобалізація та потреба бізнесу у прозорій фінансовій звітності й довірі з боку інвесторів та регуляторів. Для українських бухгалтерів це також актуально.

Професійні стандарти потрібні не лише для визначення трудових функцій бухгалтера в Україні, а й для того, щоб ці компетентності визнавалися за кордоном. Головна мета стандартизації – забезпечити українським фахівцям рівні можливості на європейському ринку праці.

А також сертифікація за професійними стандартами підтверджує кваліфікацію бухгалтера та дотримання професійної етики, що зміцнює довіру роботодавців, клієнтів і контролюючих органів.

Станом на сьогодні у Реєстрі кваліфікацій вже оприлюднено стандарти:

• Бухгалтер;
• Бухгалтер дипломований;
• Бухгалтер агропідприємства;
• Бухгалтер бюджетної організації;
• Головний бухгалтер бюджетної установи;
• Головний бухгалтер агропідприємства;
• Головний бухгалтер підприємства, що становить суспільний інтерес.

Також у розробці перебувають професійні стандарти:

• Бухгалтер-експерт;
• Бухгалтер-ревізор;
• Головний бухгалтер з МСФЗ;
• Консультант з податків і зборів;
• Фінансовий директор;
• Бухгалтер зі сталого розвитку;
• та інші.

Для бухгалтерів це означає, що держава задає загальні стандарти як орієнтир. На сьогодні законодавство не вимагає від кожного спеціаліста відповідати певному рівню Національної рамки кваліфікацій для працевлаштування, але можна очікувати, що роботодавці та HR-відділи використовуватимуть ці стандарти при формуванні вимог до працівників.

Щоб допомогти українським бухгалтерам у підтвердженні їхніх знань та умінь, Національне агентство кваліфікацій акредитує спеціальні кваліфікаційні центри.

Багато хто хвилюється, що доведеться складати складні іспити, але це не зовсім так.

Кваліфікаційний центр може здійснювати:

• оцінювання і визнання результатів навчання, зокрема здобутих шляхом неформальної (курси, тренінги) чи інформальної (самонавчання) освіти;
• присвоєння/підтвердження професійних кваліфікацій;
• визнання професійних сертифікацій, здобутих в Україні та в інших країнах.

Сьогодні ми стоїмо на порозі змін, які визначатимуть майбутнє професії бухгалтера в Україні. Виклики великі, але це відкриває й ще більше можливостей. І саме від нашої готовності інвестувати у знання та розвиток залежить, чи зможемо ми їми скористатися.

Безперервна освіта – це не формальність, а інструмент, який дає впевненість у власних силах, відкриває доступ до міжнародного ринку праці та забезпечує довіру з боку бізнесу й держави.

Тому не відкладайте навчання «на потім». Починайте вже сьогодні. Розвивайте свої компетенції, підтверджуйте кваліфікацію, будьте готові до нових стандартів. Бо майбутнє бухгалтера – це значно більше, ніж проводки та звітність. Це шанс вийти за межі стереотипу «людини, яка просто робить проводки» й отримати офіційний статус, професійне визнання та захист.

Це можливість упевнено заявити: «Я – кваліфікований бухгалтер. Моя професія має значення, і вона заслуговує на повагу».

ГС "АПАКУ", розробник більш ніж 60 проєктів
 сучасних професійних стандартів бізнес-кваліфікацій.

Перелік див. на офіційному сайті.

Програмами, які стартують з початку 2026 року вже відповідають вимогам професійних стандартів на національному та міжнародному рівнях.

Ознайомитись з ними можна за посиланнями:

• Професійний бухгалтер с цифровими навичками;
• МСФЗ: Корпоративний масштаб – Ваша стратегічна перевага в умовах євроінтеграції.