Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Надходження до бюджету в першому півріччі та можливі шляхи їх збільшення до кінця року

Аналітика

08.07.2024 22 0 0

Як інформує Д. Гетманцев, порівняно із минулим роком доходи бюджету у першому півріччі зросли попри скорочення грантової допомоги майже у 7 разів. 

За даними Держказначейства у першій половині 2024 року доходи загального фонду держбюджету склали 913,4 млрд грн та проти аналогічного періоду минулого року вони зросли на 5,1 % (+44 млрд грн).  

Указане невелике зростання досягнуте на фоні значно менших обсягів надходження грантової допомоги, левова частина якої минулого року надходила від США.  

Зокрема, у першому півріччі 2024 року до загального фонду надійшло 40,3 млрд грн грантів, що у 6,7 разів менше (–229,4 млрд грн) ніж за цей же період у 2023 році. Якщо у першій половині 2023 року гранти складали 31 % доходів загального фонду держбюджету, то у першому півріччі 2024 року – тільки 4,4 %.  

В той же час у співставних умовах (без грантів) у річному вимірі доходи держбюджету зросли на 45,6 % (+273,4 млрд грн) в основному за рахунок податкових надходжень (+45,8 %), а також дивідендів та частини чистого прибутку підприємств (+114 %).  

Зокрема, по податках, що адмініструються ДПС, зростання надходжень рік до року становить +50,3 %, у тому числі надходження з податку на прибуток підприємств зросли у 2,2 рази (+79,7 млрд грн), внутрішнього ПДВ (із відшкодуванням) – у 1,5 рази (+43,8 млрд грн), ПДФО – 21,1 % (+16,9 млрд грн), акцизного податку – 16,8 % (+8,4 млрд грн). 

По податках, що адмініструються митницею, у річному вимірі доходи бюджету зросли на 38,1 % (+77,6 млрд грн), у тому числі від імпортного ПДВ – на 38,6 % (+62,3 млрд грн). 

Певним чином, таке зростання пояснюється інфляцією (+3,7 % споживча, +7,5 % промислова за 5 місяців 2024 року, рік до року) і зміною податкових умов: повернення з 1 липня 2023 року оподаткування палива до довоєнного рівня, уведення оподаткування надприбутків банків за 2023 рік за ставкою 50 % і 25 % надалі.  

Утім, вагомим фактором залишається детінізація, яка пояснює більшу частину перевиконання плану (розпису) надходжень за період. Зокрема, у першій половині року виконання розпису доходів ДПС становило 111,2 % (+53,3 млрд грн), Держмитслужбою – 107,3 % (+19,1 млрд грн).  

«Отже, за рахунок перевиконання планів по податкам за першу половину року ми отримали додатково більше 70 млрд грн до держбюджету. Ці кошти пішли на фінансування сектору безпеки і оборони, який ми фінансуємо із внутрішніх джерел. Вдячний за це всім сумлінним платникам податкам! 

Утім як би ми не намагались перевиконати план по податкам, цих коштів все рівно буде недостатньо для фінансування запланованих потреб оборони.  

Проста математика. Витрати на сектор безпеки і оборони складають не менше 180 млрд грн на місяць (тоді як в бюджеті враховано 140 млрд грн/міс). І ці видатки точно не зменшуватимуться за нинішньої інтенсивності бойових дій і розтягнення лінії фронту. 400–500 млрд грн, про які неодноразово писали ЗМІ, – це і є потенційний розрив у фінансуванні оборонних видатків станом на зараз, який вже за декілька місяців стане реальним. 

Додатковим негативним фактором може стати більше за прогнозоване сповільнення економіки у другій половині року через руйнування рф енергетичної інфраструктури і обмеження у енергопостачанні.  

Всі варіанти розв’язання проблеми бюджетного розриву зараз на столі. Утім реальних шляхів поліпшення ситуації не так вже і багато. З відносно прийнятних, нагадаю – це підвищення податків і збільшення запозичень на внутрішньому ринку, утім потенціал останнього кроку є набагато меншим.  

Решта варіантів – це вибір між гіршим та ще гіршим: примусова конвертація залишків коштів місцевих бюджетів в ОВДП (потенційний ресурс більше 150 млрд грн, але по суті згортає реформу децентралізації), прискорена девальвація, бюджетна емісія, що є податком на найбільш соціально незахищених громадян. Можливість бюджетної емісії – як опція останньої надії – передбачена Меморандумом з МВФ. Утім є консенсус між усіма гілками влади та міжнародними партнерами – уникати цього сценарію до останнього.  

Не хочу зараз спекулювати, який саме варіант буде обраний. Варто все ж дочекатись урядового законопроекту про зміни до Податкового кодексу (якщо такий буде) і вже потім оцінювати можливий додатковий ресурс на оборону від прийняття тих чи інших рішень, якими б складними вони не були», – зазначає депутат. 

Д. Гетманцев


Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали

Центр сповіщень