Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Нові регуляторні вимоги для банків

09.10.2020

Національний банк оприлюднив етапи впровадження оновлених регуляторних вимог до банків на 2021-2024 роки.

У найближчі чотири роки передбачено введення таких вимог:

2021 рік:

  • З 1 січня 2021 року - запровадження коефіцієнта чистого стабільного фінансування (NSFR). На сьогодні в Україні вже запроваджено коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR), що замінив національні нормативи ліквідності Н4 та Н5. Новий норматив NSFR стимулюватиме банки покладатися на стабільніші та довші за строками джерела фондування, наприклад, довгострокові депозити, зменшуючи свою залежність від короткострокового фінансування. З урахуванням результатів тестових розрахунків НБУ в листопаді визначиться з графіком поступового досягнення банками нормативу NSFR на рівні 100%. 
  • У IV кварталі 2020 - I кварталі 2021 року - визначення строків активації буфера консервації капіталу та буфера системної важливості. Запровадження вимог щодо формування цих буферів капіталу було тимчасово зупинене в березні 2020 року через розгортання коронакризи. Це дало змогу  банкам спрямувати створений запас капіталу на поглинання збитків та підтримку кредитування економіки. Як і більшість регуляторів у світі, НБУ на сьогодні ще не визначився з графіком активації цих буферів. Це питання буде предметом обговорення на засіданнях Комітету з фінансової стабільності.

Друга половина 2021 року:

  • підвищення ваг ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150%. Це стимулюватиме банки до проведення зваженої кредитної політики та забезпечення покриття капіталом ризиків, притаманних сегменту незабезпеченого споживчого кредитування. Також це захистить сектор від накопичення системних ризиків, що сприятиме збереженню фінансової стабільності;
  • початок імплементації вимог щодо запровадження процесів ICAAP/ILAAP (оцінка достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності) стане підсумковим кроком у введенні нових стандартів організації системи управління ризиками в банках. Банки визначатимуть потребу в капіталі та запасі ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків, притаманних їх діяльності на трирічному часовому горизонті. Впровадження ICAAP/ILAAP сприятиме створенню ефективних процесів планування та управління капіталом, що мають забезпечити достатність капіталу та ліквідність банків на рівні, необхідному для їх стійкості як у звичайних, так і в стресових ситуаціях;

Національний банк оцінюватиме ефективність процесів ICAAP/ILAAP у межах наглядового процесу SREP (Supervisory Review and Evaluation Process).

З 1 січня 2022 року:

  • запровадження мінімальних вимог щодо покриття капіталом операційного та ринкового ризиків.

На сьогодні в межах розрахунку мінімальних вимог до капіталу банки повинні тримати капітал лише на покриття кредитного ризику і частково - ринкового ризику (у частині відкритої валютної позиції). Від початку 2022 року банки повинні будуть розраховувати достатність капіталу також і з урахуванням операційного та ринкового ризиків.

Операційний ризик відображає ймовірність збитків або недоотримання банком доходів унаслідок:

  • недоліків або помилок у процесах;
  • навмисних або ненавмисних дій третіх осіб;
  • збоїв у роботі інформаційних систем;
  • впливу зовнішніх факторів на зразок карантинних обмежень.

Ринковий ризик - це ймовірність втрат через несприятливу зміну курсів іноземних валют, процентних ставок, вартості фінансових інструментів тощо. Покриття капіталом операційного та ринкового ризиків вже понад 15 років є усталеною практикою в європейських країнах, а криза, що розгорнулася на тлі пандемії COVID-19, підтвердила необхідність запровадження таких вимог для українських банків.

Із 2024 року: 

  • приведення структури капіталу банків у відповідність до міжнародних стандартів. Будуть запроваджені: трирівнева структура капіталу (основний капітал 1 рівня, додатковий капітал 1 рівня та капітал 2 рівня), нові вимоги до складових капіталу та порядку вирахувань із капіталу, додаткові "пруденційні фільтри", спрямовані на очищення капіталу від складових, які по суті не здатні поглинати збитки та не забезпечують фінансову стійкість банку, запровадження коефіцієнту левериджу, який встановлює вимоги до достатності капіталу залежно від загального обсягу активів (без застосування коефіцієнтів ризикозваження). Він посилить вже наявні вимоги, стане завершальним етапом формування цілісної системи вимог до достатності капіталу банків  та забезпечить її уніфікацію з європейськими підходами.

Національний банк може підвищити індивідуальні нормативи достатності капіталу для кожного окремого банку, якщо виконання мінімальних загальних вимог до достатності капіталу не гарантуватиме його фінансової стійкості. Індивідуальні нормативи базуватимуться на результатах наглядового процесу SREP, який, серед іншого, включатиме  оцінку ефективності процесу ICAAP.

Перед запровадженням усіх перелічених вимог до капіталу Національний бак ретельно праналізує післякризовий стан банківської системи, зокрема шляхом проведення оцінки якості активів, запланованої на першу половину 2021 року. За її результатами буде визначено готовність сектору до введення нових вимог до капіталу та встановлено відповідну тривалість перехідних періодів.

bank.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
14.07.2026
20 ключових новин: підсумки тижня
Найбільш цікаві новини минулого тижня Зміни Мінекономіки до критичності підприємств набрали чинності Мінрозвитку оновило критерії важливості підприємств: діє з 03.07.2026 З 03.07.2026 набрали чинності нові критерії від Мінцифри Міноборони скасувало критерії важливості підприємств Через сумісникі...
02.06.2026
Кабмін оновив правила бронювання військовозобов’язаних: нові вимоги для підприємств
Уряд ухвалив Постанову, яка змінює порядок бронювання військовозобов’язаних та перегляду статусу критично важливих підприємств. Документ встановлює нові строки й критерії для бізнесу. Детальніше читайте в цьому матеріалі. Більше за темою: Бронювання працівників за добу: коли можливо Інформац...
09.06.2026
Мінфін затвердив наказ про форми об'єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП
Мінфін нарешті оприлюднив оновлені форми об’єднаної звітності з ЄСВ та ПДФО для юросіб та ФОП, затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдино...
Нове
05.08.2026
Несплата ПДФО майже на 27 млн грн: практика БЕБ
Під час досудового розслідування підприємство повністю відшкодувало завдані збитки та сплатило всі належні податкові платежі. Більше за темою: Об’єднана звітність з ПДФО, ВЗ та ЄСВ: заповнення, виправлення помилок та аналіз найпоширен Справу щодо службових осіб підприємства – виробника ...
05.08.2026
Експортерам ячменю та гороху до Китаю: вимоги до документів і строки подачі
Держпродспоживслужба нагадує про формування переліку місць зберігання, з яких планується експорт ячменю до КНР; переліку осіб, які планують експорт ячменю до КНР; переліку підприємств, які вирощують горох для експорту до КНР; переліку підприємств, які планують експорт гороху до КНР; переліку підприє...
04.08.2026
Дайджест запитів на партнерство для експортерів від 03.08.2026
Розглянемо нові тендерні можливості для представників легкої промисловості. Більше за темою: За умовами гранту підприємець має працевлаштувати працівників: як це відобразити у податковому розрахунку з ПДФО та ЄСВ? Грант від Фонду розвитку підприємництва: які податкові наслідки з 18.01.2024 Дайджес...
Кращі матеріали