Інфляція знижуватиметься з середини 2025 року – НБУ

За оновленим прогнозом НБУ, інфляція зростатиме в найближчі місяці, але вже з середини року почне знижуватися. Наприкінці 2025 року вона становитиме 8,4 %, а за підсумками 2026 року – повернеться до цілі НБУ 5 %. Реальний ВВП цього року збільшиться на 3,6 %, а в наступні два роки зростання економіки прискориться до близько 4 % на рік.

Базовий сценарій прогнозу НБУ побудований на припущеннях щодо збереження достатніх обсягів міжнародної підтримки та поступової нормалізації умов функціонування економіки, що, зокрема, сприятиме частковому поверненню вимушених мігрантів і зростанню інвестицій. Детальний аналіз і прогноз макроекономічної ситуації опубліковано в щоквартальному Інфляційному звіті за січень 2025 року .

Процентна політика НБУ спрямована на зниження інфляції цього року та її приведення до цілі 5 % надалі

НБУ здійснив два кроки з підвищення облікової ставки – на 0,5 в. п. у грудні та 1 в. п. у січні, щоб підтримати стійкість валютного ринку, зберегти контрольованість очікувань та поступово привести інфляцію до цілі 5% на горизонті політики. Прогноз НБУ передбачає подальше посилення процентної політики у першій половині 2025 року, щоб стримати ціновий тиск.

Підвищення облікової ставки спонукатиме банки підвищити ставки за гривневими депозитами, що забезпечить кращий захист гривневих заощаджень від інфляції. Це також сприятиме поліпшенню інфляційних очікувань та частково переорієнтує витрати населення зі споживання та купівлі валюти на користь заощаджень у гривні. Відповідно знизиться тиск на валютний ринок і ціни.

Попри очікуване зниження міжнародної допомоги в наступні роки, рівень міжнародних резервів залишатиметься більшим, ніж до повномасштабного вторгнення, й достатнім для того, щоб НБУ міг і надалі зберігати стійкість валютного ринку. Це підтримає спроможність НБУ досягати інфляційної цілі на горизонті політики.

Інфляція сягне свого піку в ІІ кварталі, а надалі почне знижуватися

Пришвидшення інфляції в найближчі місяці відображатиме обмежену пропозицію продовольства через гірші минулорічні врожаї, а також збільшення виробничих витрат, у тому числі на енергозабезпечення й оплату праці. Однак ця тенденція не буде тривалою. Очікується, що інфляція досягне піку в ІІ кварталі та з середини року почне знижуватися. НБУ прогнозує уповільнення інфляції до 8,4 % наприкінці 2025 року.

Сповільненню інфляції сприятимуть заходи процентної політики НБУ, стійкість валютного ринку, розширення пропозиції продовольчих товарів з надходженням нового врожаю, звуження фіскального дефіциту, а також помірний зовнішній ціновий тиск. Диспропорції на ринку праці тиснутимуть на ціни, проте внесок цього чинника поступово зменшуватиметься разом з уповільненням темпів зростання заробітних плат. Крім того, інвестиції бізнесу в енергонезалежність переважно вже відобразилися в цінах, тому на тлі очікуваного зниження енергодефіцитів цей чинник також сприятиме зменшенню інфляції.

Із поступовою нормалізацією умов функціонування економіки, подальшим поліпшенням ситуації в енергетиці та на ринку праці, значним зниженням дефіциту бюджету та ефектами від заходів монетарної політики НБУ споживча інфляція повернеться до цілі НБУ 5 % у 2026 році.

Зростання економіки пришвидшиться до 3,6 % у 2025 році та до близько 4 % у наступні роки

Економіка зростатиме завдяки інвестиціям у відбудову енергетичних та виробничих потужностей, м’якій фіскальній політиці, пожвавленню внутрішнього попиту, а також нарощуванню виробництва через збільшення врожаїв. З поверненням економіки до нормальних умов функціонування розпочнеться й поступове повернення мігрантів, що теж підтримає зростання ВВП.

Реальний ВВП наразі наблизився до свого потенційного рівня і залишатиметься близьким до нього й надалі. Потенційний ВВП зростатиме завдяки підвищенню продуктивності виробництва. Проте темпи зростання стримуватимуться наслідками війни, зокрема дефіцитом робочої сили та обмеженістю інвестицій у виробничий капітал.

Зайнятість та заробітні плати поступово зростатимуть на тлі дефіциту робітників та пожвавлення економіки

Під впливом значного попиту на робочу силу безробіття зменшиться, однак залишатиметься вищим за рівень до повномасштабного вторгнення (близько 10–11% у 2025–2027 роках) через збереження суттєвих диспропорцій між потребами роботодавців і знаннями й можливостями потенційних робітників. Водночас з огляду на високу конкуренцію бізнесу за кваліфікованих працівників заробітні плати і надалі зростатимуть.

За даними ДССУ, у 2024 році реальні зарплати вже перевищили рівень до повномасштабного вторгнення в більшості секторів економіки. Очікується, що зарплати зростатимуть і надалі, хоча в міру поступового поліпшення ситуації на ринку праці щорічні темпи їх підвищення в реальному вимірі сповільняться до 3-4% у 2025–2027 роках.

Підтримка міжнародних партнерів разом із залученнями на внутрішньому борговому ринку дасть змогу покрити дефіцит бюджету без використання емісійного фінансування

Дефіцит зведеного бюджету без урахування грантів у доходах поступово звужуватиметься на прогнозному горизонті (з 19 % ВВП у 2025 році до 7 % ВВП у 2027 році), чому сприятиме зміцнення внутрішньої ресурсної бази на тлі подальшого зростання економіки. Міжнародна допомога разом із запозиченнями з внутрішнього ринку сприятимуть беземісійному фінансуванню бюджетних потреб. Очікується, що цього року Україна отримає від міжнародних партнерів 38,4 млрд дол. США. Ризик недоотримання очікуваного фінансування є невисоким. Водночас обсяги міжнародної допомоги можуть бути збільшені або наближені в часі.

Крім оновлених макроекономічних прогнозів, у січневому Інфляційному звіті розглянуто низку спеціальних тем:

• чинники, що зумовили відхилення інфляції від цілі у 2024 році.

У грудні 2024 року споживча інфляція сягнула 12,0% р/р, а базова – 10,7% р/р. Пришвидшення інфляції в другому півріччі 2024 року було очікуваним, однак фактичний показник перевищив попередні прогнози НБУ. Відхилення інфляції від цілі НБУ 5 % зумовила низка чинників, насамперед тимчасових.

Так, минулого року через несприятливі погодні умови врожаї були низькими, що вплинуло на зменшення пропозиції продуктів харчування. Посилився вплив і фундаментальних чинників через подальше збільшення витрат бізнесу на енергозабезпечення й оплату праці. Крім того, зросли тарифи на електроенергію для населення й окремі акцизи.  

Чинником, що стримував інфляційний тиск, були заходи монетарної політики. Збереження облікової ставки на рівні 13 % та подальше її підвищення в грудні до 13,5 % разом із забезпеченням стійкості валютного ринку стримали погіршення інфляційних та курсових очікувань та підтримали привабливість гривневих інструментів для заощаджень. Крім того, наприкінці року курс гривні до євро зміцнився. Це дало змогу дещо зменшити ціновий тиск.

Вартість окремих послуг ЖКГ для населення (природний газ, опалення та гарячу воду) залишається нижчою за рівень, який би узгоджувався зі світовими цінами на газ. Відповідно дія мораторію на підвищення тарифів на окремі послуги ЖКГ теж обмежувала пришвидшення інфляції;

• параметри державного бюджету в 2025 році.

Держбюджет на 2025 рік затверджено з дефіцитом 20,4 % ВВП без урахування грантів у доходах. Ключовим напрямом видатків є забезпечення обороноздатності: витрати на оборону та безпеку становлять 26 % ВВП. Плановий дефіцит державного бюджету в 2025 році є нижчим, ніж фактичний показник 2024 року. Однак фіскальна політика залишиться доволі м’якою, що підтримуватиме економіку під час війни, водночас поступова фіскальна консолідація сприятиме стабілізації рівня державного боргу.

Основні параметри державного бюджету ґрунтуються на досить консервативному прогнозі. З одного боку, закладені в бюджет вищі інфляція та імпорт порівняно з прогнозом НБУ формують ризики недоотримання податкових надходжень. З іншого, – урядова оцінка економічного зростання та, відповідно, номінального ВВП є стриманішою порівняно з прогнозом НБУ. Водночас доходи та витрати бюджету залишаються чутливими як до перебігу воєнних подій, так і до інших потенційних шоків.

Дефіцит державного бюджету планується майже повністю профінансувати за рахунок міжнародної допомоги, отже, потреба в зовнішньому фінансуванні залишиться значною. Водночас невизначеність щодо обсягів допомоги істотно зменшилася завдяки механізму ERA Loans.

Крім того, запланований на 2025 рік обсяг чистих внутрішніх залучень є дуже помірним, що свідчить про виважений підхід до можливостей внутрішнього боргового ринку та навантаження на видатки в частині обслуговування боргу. Залишається простір для залучення додаткових ресурсів за реалізації непередбачених подій.

НБУ

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm