Безвізовий режим з ЄС: 5 речей, які треба знати
25.04.2016 126 0 0
20 квітня Європейська Комісія виступила з офіційною законодавчою пропозицією скасувати візовий режим для громадян України.
Громадське спробувало розібратися, що означає це рішення, і які права надаватиме безвізовий режим громадянам України.
1. Що означає рішення Єврокомісії
20 квітня Європейська Комісія подала законодавчу пропозицію скасувати візовий режим для громадян України.
Вона пропонує змінити чинний Регламент ЄС №539/2001, який визначає перелік країн, громадянам яких потрібні візи для подорожі до країн Шенгенської зони. Фактично, ця пропозиція передбачає лише одне: переведення України зі списку країн, для яких потрібні візи, до списку країн, для яких візи не потрібні.
При цьому в преамбулі рішення Єврокомісія обґрунтовує свої дії тим, що Україна виконала всі необхідні умови Плану дій візової лібералізації. А також тим, що від моменту шостого звіту Єврокомісії (грудень 2015 року) щодо виконання умов була позитивна динаміка — стосовно електронних декларацій майна чиновників, утворення Національного агентства з запобігання корупції та змін до бюджету для роботи антикорупційних інституцій.
Важливо, що у тексті преамбули не міститься якихось додаткових умов.
Але слід пам'ятати, що йдеться лише про законодавчу пропозицію Єврокомісії. Останнє слово належить двом іншим інституціям ЄС — Європарламенту та Раді Міністрів ЄС.
2. Яка подальша процедура в ЄС?
Саме Європейський Парламент та Рада Міністрів Євросоюзу мають у спільному рішенні ухвалити зміни до Регламенту ЄС щодо візових питань.
У Європарламенті навряд чи виникнуть якісь проблеми: ця інституція традиційно намагається просувати зближення ЄС та України рішучіше, ніж інші інституції Євросоюзу. Крім того, для ухвалення позитивного рішення в Європарламенті потрібна проста більшість голосів. А її здобути нескладно.
З Радою ЄС все складніше. Вона складається з міністрів держав-членів Євросоюзу, причому рішення буде ухвалюватись на рівні більш консервативних міністрів внутрішніх справ, а не, скажімо, міністрів закордонних справ. Іншими словами, країни ЄС керуватимуться логікою внутрішньої безпеки, а не логікою зовнішньої політики.
І тут можливі питання — бо, цілком можливо, міністерства країн з євроскептичними чи антимігрантськими урядами матимуть певні застереження. Наприклад, чи реалістично очікувати позитивної позиції від міністра внутрішніх справ Угорщини, Кіпру, Італії, Греції чи інших подібних країн?
Є, однак, кілька причин для оптимізму.
По-перше, перед підготовкою законодавчої пропозиції Єврокомісія активно консультується з країнами ЄС. І рідко коли буває, що законодавча пропозиція цілковито відхиляється.
По-друге, моніторингу Єврокомісії довіряють. «Загальний настрій полягає в тому, що якщо Європейська Комісія, яка так уважно моніторила підготовку України до безвізового режиму, вважатиме, що умови було виконано, то рішення [Ради міністрів ЄС] буде позитивним», — говорить Громадському євродепутат Пленкович.
Третя підстава для надії — у тому, що рішення по безвізовому режиму ухвалюватимуть не за принципом одностайності, а за принципом кваліфікованої більшості. Тобто для ухвалення рішення потрібна буде згода 55% держав-членів ЄС, що репрезентують 65% населення ЄС.
А тому жодна країна не має права вето, і навіть кілька країн, які спробують об'єднатися, не зможуть заблокувати рішення, якщо переважна більшість його підтримує. Для блокування рішення потрібні принаймні чотири країни, які представляють 35% населення ЄС. Кому цікаво – може змоделювати рішення Ради ЄС на спеціальному калькуляторі.
Четверта підстава для надії – у тому, що після невдачі на нідерландському референдуму ЄС може запрагнути знайти позитив у стосунках з Україною.
Детальніше дивись за посиланням: http://www.hromadske.tv/
Коментарі до матеріалу