Погодинна оплата праці лікарів: запроваджуємо у медичному КНП

Останнім часом усе більше й більше керівників медичних КНП замислюється над тим, щоб перевести частину своїх працівників на погодинну оплату праці. І це стосується передусім лікарів на прийомах пацієнтів. З одного боку, керівництво більше не має наміру оплачувати часи, коли в лікаря не було пацієнтів. А з іншого, – погодинна оплата праці дає змогу лікарю надавати як послуги за програмою медичних гарантій, так і платні послуги у звичний для себе робочий час. Як запровадити погодинну оплату праці лікарів, читайте в цьому матеріалі.

Умови запровадження погодинної оплати праці

Для надання практичної допомоги підприємствам , які запроваджуватимуть погодинну оплату праці, розроблено Методичні рекомендації щодо запровадження погодинної оплати праці та дотримання мінімальних годинних гарантій в оплаті праці, наведені в додатку 1 до наказу Мінпраці від 16.04.99 р. № 69 (далі – Методрекомендації № 69). Вони розкривають сутність погодинної оплати праці, доцільність, оптимальні сфери та умови застосування.

Погодинна оплата праці є різновидом почасової форми оплати праці та передбачає нарахування зарплати працівникам виходячи з годинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Порядок функціонування електронної системи охорони здоров’я затверджено постановою КМУ від 25.04.18 р. № 411 (далі – Порядок № 411). Завданням такої системи є забезпечення можливості використання пацієнтами електронних сервісів для реалізації їхніх прав, зокрема за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, автоматизація ведення обліку медичних послуг і управління медичною інформацією, запровадження електронного документообігу у сфері медичного обслуговування населення (п. 7 Порядку № 411). Відповідно електронна системи охорони здоров’я й обліковує час, витрачений лікарем на прийом пацієнтів.

Нагадуємо, що форми й системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат установлюються медичними КНП самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством. Це закріплено ч. 2 ст. 97 КЗпП і ч. 1 ст. 15 Закону від 24.03.95 р. № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Методичні рекомендації та роз’яснення з питань укладення колективних договорів комунальних некомерційних підприємств затверджено рішенням консультативно-дорадчої групи з питань удосконалення законодавства у сфері надання ПМД від 02.03.20 р. № 1 (далі – Методрекомендації № 1). У розд. ІІІ цього документа наведено кілька моделей мотивації та оплати праці, які можуть запровадити в себе заклади охорони здоров’я (далі – ЗОЗ), де надається первинна, вторинна та третинна медична допомога. Проте всі вони побудовані на системі посадових окладів та відповідному преміюванні (докладніше див.: «Преміювання працівників: проблеми та ризики для медичного КНП»), а про погодинну оплату праці в Методрекомендаціях № 1 не згадується взагалі.

Отже, щоб перейти з оплати праці за окладами на погодинну оплату, медичному КНП слід унести відповідні зміни до колективного договору. Такий колдоговір підлягає повідомної реєстрації місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Це передбачено ст. 15 КЗпП і ч. 11–12 ст. 9 Закону від 01.07.93 р. № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» (далі – Закон № 3356).

Механізм такої реєстрації прописано в Порядку повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів, затвердженому постановою КМУ від 13.02.13 р № 115. Згідно з абзацом третім п. 2 зазначеного Порядку реєстрація потрібна для оприлюднення інформації про укладення договорів, унесення до них змін і доповнень. Проте сам колдоговір набирає чинності із дня його підписання представниками сторін або із дня, зазначеного в ньому (ч. 1 ст. 17 КЗпП, ч. 2 ст. 9 Закону № 3356). Отже, відсутність повідомної реєстрації ніяк не впливає на дійсність колдоговору.

Простіше тим медичним КНП, які спочатку прописали в колдоговорі порядок внесення змін і доповнень до нього. У такому разі «зарплатні» зміни вносяться за взаємною згодою сторін за порядком, зафіксованим у договорі (ст. 14 Закону № 3356). Якщо порядок внесення змін не прописано, то не залишається нічого іншого, як дотримати процедуру, установлену для укладення колдоговору.

Норми ч. 3 ст. 32 КЗпП зобов’язують належним чином повідомити працівника про зміну істотних умов праці, зокрема систем та розмірів оплати праці (повідомляти слід кожного працівника). До того ж, повідомити працівника потрібно не пізніше ніж за два місяці до зміни істотних умов праці.

Про двомісячне попередження згадується й у ст. 103 КЗоТ і ч. 2 ст. 29 Закону № 108. Нагадуємо, що ці норми присвячено повідомленню працівників про запровадження нових або зміну чинних умов праці.

У свою чергу, на думку Київської міської профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості (див.: http://kievprofenergo.in.ua/page/75/), якщо зміни до колдоговору призводять до «зарплатних» погіршень, то такі заходи набувають чинності лише через два місяці після підписання змін до колдоговору сторонами, які його уклали. Вважається, що за цей період всі працівники будуть ознайомлені із зазначеними змінами.

Тому та сама профспілка вважає, що після підписання таких змін роботодавець видає відповідний наказ (наприклад, про внесення змін до штатного розпису). Доцільно ознайомити з цим наказом всіх працівників. Тобто первинним є колдоговір і зміни до нього, а вже після внесення цих змін видається наказ.

Отже, змінюючи положення колдоговору щодо переходу на погодинну оплату праці, медичне КНП повинне дотриматися норми щодо двомісячного строку попередження.

Робочий час

Як відомо, лікарі мають право на скорочену тривалість робочого часу, гарантоване їм ч. 3 ст. 51 КЗпП і п. «з» ч. 1 ст. 77 Закону від 19.11.92 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Норми робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я затверджено наказом МОЗ від 25.05.06 р. № 319 (далі – Наказ № 319).

Зокрема, 33 години на тиждень установлені для лікарів, зайнятих лише амбулаторним прийомом хворих (п. 1.2 Наказу № 319):

• амбулаторно-поліклінічних закладів;
• амбулаторно-поліклінічних підрозділів лікувально-профілактичних закладів, пунктів охорони здоров’я (здоровпунктів), фельдшерських та фельдшерсько-акушерських пунктів (у т. ч. сільських та селищних рад);
• центрів (бюро) медико-соціальної експертизи, лікарсько-консультаційних комісій;
• лікарів та середнього медичного персоналу, які працюють протягом усього робочого часу на медичних генераторах ультракороткохвильової частоти потужністю більш як 200 ват.

Для лікарів ЗОЗ, які працюють зі шкідливими умовами праці, скорочена тривалість робочого тижня установлюється за Переліком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженим постановою КМУ від 21.02.01 р. № 163. У свою чергу, установити такі умови праці можливо лише за результатами відповідної атестації, яка проводиться згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.92 р. № 442.

Годинна тарифна ставка

Мінімальна зарплата (далі – МЗП) в погодинному розмірі встановлюється одночасно з установленням розміру МЗП на місяць відповідно до умов та порядку, передбачених ст. 9 і 10 Закону № 108.

МЗП в погодинному розмірі визначається виходячи з розміру МЗП на місяць та середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік за 40-годинного робочого тижня (з 01.01.20 р. до 31.08.20 р. – 28,31 грн, та з 01.09.20 р. – 29,20 грн).

Для визначення розміру мінімальної годинної тарифної ставки скористуємося аналогію правових норм і звернемося до пп. 2 п. 1 постанови КМУ від 05.05.10 р. № 330 «Про визначення та застосування мінімальної заробітної плати в погодинному розмірі». Отже, мінімальну годинну тарифну ставку медичне КНП може обчислити самостійно за формулою:

ТСгод = Оміс : Нміс,

де

• ТСгод – мінімальна годинна тарифна ставка;
• Оміс – мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка);
• Нсерміс – середньомісячна норма тривалості робочого часу за рік.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) установлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум (далі – ПМ) для працездатних осіб на 1 січня календарного року (ч. 6 ст. 96 КЗпП, ч. 6 ст. 6 Закону № 108). Згідно зі ст. 7 Закону від 14.11.19 р. № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294) цей показник дорівнює 2 102 грн.

Середньомісячну норму тривалості робочого часу знаходимо, поділивши норму робочого часу за відповідний рік, установлену для конкретного працівника, на 12. У такому разі можна скористатися листом Мінсоцполітики від 29.07.19 р. № 1133/0/206-19.

Приміром, 2020 року за 33-годинного робочого тижня (з вихідними в суботу та неділю з однаковою тривалістю часу роботи за день протягом робочого тижня) мінімальний розмір годинної тарифної ставки дорівнюватиме:

2 102 грн : (1 656,6 год. : 12) = 15,23 грн,

де

• 2 102 – мінімальний оклад 2020 року згідно з ч. 6 ст. 96 КЗпП і ч. 6 ст. 6 Закону № 108;
• 1 656,6 – норма тривалості робочого часу за 33-годинного робочого тижня на 2020 рік;
• 12 – кількість календарних місяців у році.

Розміри мінімальної годинної тарифної ставки 2020 року з урахуванням положень ч. 6 ст. 96 КЗпП і ч. 6 ст. 6 Закону № 108 залежно від норм тривалості робочого часу див. у табл.

Таблиця. Мінімальна годинна тарифна ставка 2020 року

З огляду на ч. 6 ст. 96 КЗпП і ч. 6 ст. 6 Закону № 108, медичне КНП не зобов’язане збільшувати оклади (тарифні ставки) у зв’язку зі зростанням ПМ для працездатних осіб протягом календарного року. Проте колективні договори деяких медичних КНП побудовані на підставі Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019–2021 роки від 14.05.19 р.

А згідно з абзацом другим п. 2.3 цієї Угоди мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) установлюється в розмірі, не меншому як на 10 % вище встановленого на законодавчому рівні розміру ПМ для працездатних осіб. Виходячи зі ст. 7 Закону № 294, 2020 року він становить:

• у січні – червні – 2 312,20 грн (2102 грн × 110 %);
• у липні – листопаді – 2 416,70 грн (2 197 грн × 110 %);
• грудні – 2 497,00 грн (2 270 грн × 110 %).

Відповідно й мінімальна годинна тарифна ставка, розрахована виходячи з такого мінімального посадового окладу, буде вищою за ту, що розрахована згідно з ч. 6 ст. 96 КЗпП і ч. 6 ст. 6 Закону № 108. Проте вона ще й зростатиме разом зі зростанням ПМ.

А колдоговори деяких медичних КНП і досі прив’язані до ЄТС для бюджетних установ. Там їм слід ураховувати, що з 1 вересня 2020 року посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1-го тарифного розряду за ЄТС установлено в розмірі 2 225 грн (абзац другий пп. 2 п. 2 постанови КМУ від 26.08.20 р. № 750 «Про підвищення оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери»).

Доплата до МЗП

Статтею 3 Закону № 108 визначено, що мінімальна зарплата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну або годинну норму праці. МЗП на 2020 рік згідно зі ст. 8 Закону № 294 становить:

• у місячному розмірі: з 1 січня – 4 723 грн, з 1 вересня – 5 000 грн;
• у погодинному розмірі: з 1 січня – 28,31 грн, з 1 вересня – 29,20 грн.

МЗП у погодинному розмірі забезпечує державні гарантії для працівників, які працюють за погодинною оплатою праці та нормою праці для яких є відпрацьована година. Мінімальна зарплата як оплата за роботу в нормальних умовах праці, у тому числі й у погодинному розмірі, забезпечується не лише основною частиною зарплати, а й іншими виплатами стимулюючого характеру (доплати, надбавки, виробничі премії тощо).

Скорочена тривалість робочого часу, установлена ст. 51 КЗпП для окремих категорій працівників, визначає, що час, протягом якого працівник повинен виконувати трудові обов’язки, скорочується на визначену кількість годин, однак працівник має право на оплату праці в повному розмірі.

Якщо працівник, якому законодавством передбачено скорочену тривалість робочого часу та встановлено годинну тарифну ставку, виконав установлену норму праці, то зарплата йому нараховується із дотриманням мінімальної погодинної зарплати за повну норму робочого часу. Водночас, якщо розмір нарахованої зарплати буде нижче місячного розміру МЗП, доплата до розміру місячної МЗП чи розрахунок МЗП у погодинному розмірі для скороченого робочого часу не проводиться, оскільки гарантією в оплаті праці для цих працівників є МЗП у погодинному розмірі. Саме такого висновку дійшло Мінеконорозвитку в листі від 24.07.20 р. № 3511-06/46084-01.

Тому, якщо годинна тарифна ставка лікаря з вересня поточного року буде не нижче ніж 29,20 грн, морочиться з доплатою до МЗП не варто. А отже, навіть якщо через відсутність пацієнтів йому буде нараховано зарплату, меншу за мінімалку, порівнювати отриманий результат з 5 000 грн не треба.

Індексація зарплати

Відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078), значення індексу споживчих цін (далі – ІСЦ) приймається за 1 або 100 % у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (окладів). Обчислення ІСЦ для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, що настає за місяцем підвищення тарифних ставок (окладів).

Зважаючи на вищесказане, Мінсоцполітики в листі від 28.02.18 р. № 13/0/66-18 зазначає: якщо у працівника змінилася форма оплати праці, зокрема його переведено з посадового окладу на погодинну тарифну ставку, обчислення ІСЦ для проведення індексації має відбуватись з місяця, що настає за місяцем, в якому відбувається підвищення тарифної ставки. Однак Порядок № 1078 не передбачає збереження сум індексації в разі, якщо працівника переведено з однієї форми оплати праці на іншу.

Наприклад, якщо в лікаря, посада якого не змінювалася, у вересні 2020 року відбулася зміна способу обчислення основної зарплати – замість окладу йому встановили годинну тарифну ставку, вересень 2020 року автоматично стає для нього базовим місяцем для обчислення сум індексації.

Водночас у п. 5 Порядку № 1078 визначено, що працівникам підприємств, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення зарплати у зв’язку із зростанням рівня інфляції провадиться в порядку, визначеному в колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом від 03.07.91 р. № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» та положень Порядку № 1078. Отже, медичне КНП може передбачити в колдоговорі положення щодо проведення індексації доходів працівників, яких переведено з однієї форми оплати праці на іншу.

Висновки

1. Про запровадження погодинної оплати праці лікарі мають бути повідомлені не пізніше, ніж за два місяці.
2. Годинна ставка на рівні, не нижчому ніж МЗП у погодинному розмірі, не призводить до доплати до МЗП.
3. Збереження сум індексації в разі, якщо лікаря переведено з посадового окладу на погодинну тарифну ставку, не передбачено.