Платні послуги медичного КНП: коли використовувати РРО/ПРРО

Усе більше й більше медичних КНП запроваджують платні послуги. Одні пацієнти сплачують за такі послуги готівкою, інші – за допомогою платіжних карток. Деякі заклади спеціально заради цього уклали договори з банками, щоб ті поставили у приміщеннях КНП свої термінали. Ну а хтось спеціально направляє своїх пацієнтів у відділення банків, щоб здійснити оплату за заздалегідь сформованими QR-кодами або рахунками. У яких з перелічених випадків медичному КНП слід використовувати РРО/ПРРО та як у такому разі мають бути відображені послуги у фіскальному чеку? Докладно про це – у нашому матеріалі.

РРО/ПРРО-зобов’язані

Правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері послуг визначає Закон від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). При цьому слід орієнтуватися саме на поняття «постачання послуг», наведене в пп. 14.1.185 Податкового кодексу.

До речі, ВАСУ також вважає, що для цілей РРО потрібно керуватися «податковим» визначенням цього терміну, згідно з яким під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів (див. ухвалу від 14.12.16 р. К/800/45177/15). Виходячи з цього, під постачання послуг підпадають як платні послуги медичного КНП, так і надання таким суб’єктом господарювання (далі – СГ) майна в оренду (див. також лист ДФС від 11.04.16 р. № 8020/6/99-99-22-03-07-15).

Якщо ж медичне КНП отримує благодійну допомогу, то дія Закону № 265, звісно, на такі операції не поширюється. Погоджуються з цим і податківці (див. листи ДФС від 27.10.15 р. № 22787/6/99-99-22-07-03-15 і від 04.11.15 р. № 23517/6/99-99-22-07-03-15, лист ГУ ДФС у Київській області від 16.01.16 р. № 99/10/10-36-22-07-22).

Дія Закону № 265 поширюється на всіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Своєю чергою, визначення «розрахункова операція» наведено у ст. 2 Закону № 265. І найпоширенішим видом такої операції буде приймання від покупця за місцем реалізації послуг:

• готівкових коштів;
• платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо

Крім того, до розрахункових операцій також належить видача готівкових коштів за повернутий товар чи ненадану послугу. Приміром, пацієнт сплатив заздалегідь за п’ять сеансів масажу, скористався чотирма, а п’ятий йому вже не знадобився, і він хоче повернути гроші за непотрібну вже послугу.

До того ж, ст. 2 Закону № 265 містить узагальнюючі норми щодо віднесення операцій із платіжними картками або, як їх зараз називають, електронними платіжними засобами (ЕПЗ) до розрахункових операцій з метою застосування РРО/ПРРО. Отже, у разі застосування ЕПЗ – це:

• оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця;
• у разі повернення товару (відмови від послуги) – оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

Виходить, що медичне КНП фактично матиме справу з еквайрингом. Під ним розуміють послугу технологічного, інформаційного обслуговування розрахунків за операціями, що здійснюються з використанням ЕПЗ у платіжній системі (п. 1.9 ст. 1 Закону від 05.04.01 р. № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»; далі – Закон № 2346).

А саме медичне КНП виступатиме торговцем. Ним вважається суб’єкт підприємницької діяльності, який відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією приймає до обслуговування платіжні інструменти з метою оплати вартості послуг (п. 1.42 ст. 1 Закону № 2346).

Своє чергою, ст. 2 Закону № 265 надає визначення поняття «місце проведення розрахунків»:

• місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за надані послуги та зберігаються отримані за надані послуги готівкові кошти;
• місце отримання покупцем попередньо оплачених послуг із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отже, якщо медичне КНП приймає за платні послуги та оренду готівкові кошти та (завдяки договору еквайрингу) ЕПЗ, воно здійснює розрахункові операції. Останні вимагають застосування РРО або ПРРО.

РРО/ПРРО-«звільненці»

РРО/ПРРО не застосовуються у випадках, перелічених у ст. 9 Закону № 265, зокрема у разі виконання банківських операцій (п. 2).

Виходячи з цього, на думку ДПС, РРО/ПРРО можна не застосовувати (див. ІПК від 09.04.20 р. № 1458/6/99-00-05-04-01/ІПК) у разі здійсненні розрахунків:

• лише в безготівковій формі (переказ коштів з поточного рахунку на поточний рахунок через установи банку);
• шляхом унесення коштів через касу банку;
• в касі банку через платіжний термінал та/або програмно-технічний комплекс самообслуговування (ПТКС), який належить банку.

Отже, медичне КНП може не застосовувати РРО/ПРРО, приміром, якщо пацієнт оплачуватиме рахунок за реквізитом або QR-кодом у відділенні банку. Так само не вимагатиметься використання таких реєстраторів і в разі, якщо оплата послуг здійснюватиметься через ПТКС, який належить банку. У такому разі зовсім не має значення, де встановлено цей ПТКС: на території банку чи медичного КНП.

Аналогічну позицію (без РРО/ПРРО для суб’єкта, який надає послуги) ДПС висловлювала й щодо фіскалізованих ПТКС, які належать комерційним агентам банків і небанківським установам. Адже використання таких ПТКС, не обладнаних РРО та/або ПРРО, забороняється (абзац четвертий п. 2 ст. 9 Закону № 265).

Проте на практиці, на жаль, зустрічаються суб’єкти, які мають ПТКС із приймання готівки для подальшого її переказу медичним КНП, але, всупереч Закону № 265, не обладнали її спеціальними РРО/ПРРО. І тут КНП, з одного боку, краще взагалі не укладати договори з такими незаконослухняними комерційними агентами банків і небанківськими установами. Проте, з іншого боку, відсутність у ПТКС РРО/ПРРО – це вже проблема не медичного КНП, а зазначених платіжних посередників.

У будь-якому разі під час отримання оплати на свій поточний рахунок через платіжних посередників медичне КНП не приймає від покупця ані готівкових коштів, ані платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо. Їх приймає платіжний посередник (через ПТКС) від свого імені. Медичне КНП отримує безготівкові грошові кошти на свій поточний рахунок. Тому розрахункова операція в розумінні Закону № 265 у медичного КНП відсутня. Отже, і обов’язку застосування РРО/ПРРО в такому разі немає. Аналогічної думки дотримується й ДФС у Львівській обл. в ІПК від 20.05.19 р. № 2243/ІПК/10/13-01-14-07-10.До речі, п. 14 ст. 9 Закону № 265 містить ще одну пільгу, якою можуть скористатися медичні КНП (див. рис. 1).

Рис. 1. Послуги без РРО/ПРРО

На жаль, Закон № 265 не надає розшифрування зазначених способів розрахунку. Через це норму п. 14 ст. 9 зазначеного Закону по-різному тлумачать як бухгалтери, незалежні консультанти, так і податківці й Нацбанк.

Звернімося до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22. В абзаці другому п. 10.1 цієї Інструкції зазначено, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем «Клієнт–Банк», «Клієнт–Інтернет–Банк», «телефонний банкінг», «платіжний застосунок» та інших систем дистанційного обслуговування. Сюди цілком можна віднести Приват24, Ощад24/7, та й навіть Монобанк. Хоча щодо останнього незрозуміло, чому НБУ відносить його не до систем дистанційного обслуговування, а до сервісів банків, які надаються клієнтам, зокрема, для проведення розрахунків, здійснення оплати наданих послуг (див. лист НБУ від 30.12.20 р. № 57-0009/80572).

Щодо «переказу коштів», то його визначення знайдемо в абзаці першому п. 1.24 ст. 1 Закону № 2346. Це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатор та отримувач можуть бути однією й тією самою особою.

З огляду на це, до сервісів переказу коштів можна віднести платіжних посередників, з якими укладено відповідні договори. Серед них – Portmone, EasyPay, PayPong, Ipay.ua, City24.

У цій усій ситуації із застосуванням пільги п. 14 ст. 9 Закону № 265 дуже розчаровує позиція ДПС у роз’ясненні від 29.12.20 р., розміщеному на її офіційному сайті. Адже податківці чомусь вважають, що скористатися цієї пільгою щодо незастосування РРО/ПРРО можливо, лише якщо споживачі замовляють послуги через Інтернет.

Проте пацієнт може спочатку замовити послугу безпосередньо в медичному КНП, оплатити її через Приват24, Ощад24/7 тощо, а потім звернутися за її наданням до закладу. І тут, звісно, має місце проведення розрахунків. Тому тим медичним КНП, в яких є намір скористатися пільгою з п. 14 ст. 9 Закону № 265, радимо звернутися із запитом до ДПС для отримання ІПК.

КОРО на господарську одиницю

Завдяки ст. 10 Закону № 265 існує Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336 (далі – Перелік № 1336). У п. 2 цієї Постанови встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з надання послуг, у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим (див. табл. 1).

Таблиця 1. Медичні послуги з використанням КОРО та РК на господарську одиницю замість РРО/ПРРО

Розрахунковий документ

РРО/ПРРО. Медичні КНП, які здійснюють розрахункові операції, не маючи жодних преференцій щодо використання РРО/ПРРО, зобов’язані проводити такі операції на повну суму надання послуги (п. 1 ст. 3 Закону № 265):

• через РРО або ПРРО;
• зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій (про чеки РРО/ПРРО докладніше див. нижче).

РК. Якщо медичні КПН підпадають під пільги ст. 10 Закону № 265, вони використовують КОРО та РК на господарську одиницю. Свою чергою, згідно з п. 2 гл. 1 розд. ІІІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547 ( далі – Порядок № 547) розрахункова книжка має бути зброшурована і складатися з:

• реєстраційної сторінки (додаток 6 до Порядку № 547);
• блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій за ф. № РК-1 (додаток 3 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну від 21.01.16 р. № 13; далі – Положення № 13).

Отже, розрахунковим документом у разі використання медичним КНП КОРО буде розрахункова квитанція.

Без РРО/ПРРО та РК. Якщо медичне КНП не зобов’язане застосовувати РРО/ПРРО та РК, то слід звернути увагу на п. 15 ст. 3 Закону № 265. Адже за цим пунктом медичні КНП, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю послуг за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону від 12.05.91 г. № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023). А порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним Законом.

До речі, якщо ми звернемося до ч. 8 ст. 10 Закону № 1023, то побачимо, що виконавець залежно від характеру і специфіки наданої послуги в будь-якому разі (а не лише на вимогу пацієнта) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт надання послуги. Тому медичному КНП, який не використовує РРО/ПРРО або РК, слід подбати про той розрахунковий документ, який підтверджує факт надання послуги. Можливо, це буде акт наданих послуг, оформлений з конкретним пацієнтом, товарний чек або квитанція.

Водночас нагадуємо, що в разі використання ЕПЗ для оплати вартості послуг квитанція платіжного термінала не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 і Закону № 1023 (див. лист НБУ від 28.11.19 р. № 57-0007/62082). Так само не є розрахунковим документом і квитанція ПТКС.

РРО VS ПРРО

Варто пам’ятати, що РРО та ПРРО, незважаючи на єдину мету, є абсолютно різними реєстраторами, використання яких передбачено відповідно:

• Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженим наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547;
• Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Мінфіну від 23.06.20 р.

Своє чергою, постановою КМУ від 18.02.02 р. № 199 затверджено:

• Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування;
• Вимоги щодо забезпечення виконання фіскальних функцій програмними реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання СГ цих двох реєстраторів одночасно (див. ЗІР, категорія 109.24). А відмінні та спільні характеристики РРО та ПРРО, які випливають зі ст. 2 Закону № 265, наведемо в табл. 2.

Таблиця 2. РРО VS ПРРО

Порядок реєстрації РРО наведемо в табл. 3, а ПРРО – табл. 4.

Таблиця 3. Реєстрація РРО

Таблиця 4. Реєстрація ПРРО

Своєю чергою, дозволяється здійснювати вхід в ПРРО та працювати лише тим касирам, яких СГ зазначив у Повідомленні про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа про касира за формою J/F1391801 (ЗІР, категорія 109.24). Отже, медичному КНП, який має намір використовувати ПРРО, слід заздалегідь подбати, щоб у всіх, хто буде на ньому працювати, були електронні підписи.

Чеки РРО/ПРРО

Якщо медичне КНП використовує РРО/ПРРО, воно видаватиме пацієнтам за надані послуги відповідні чеки. Так само через РРО/ПРРО слід провести операцію повернення коштів у разі ненаданої послуги (див. табл. 5).

Таблиця 5. Розрахункові документи РРО/ПРРО

До речі, фіскальний чек може бути видано як у паперовій, так і в електронній формі (див. рис. 2). І з огляду на Закон № 1023 і Закон про РРО, «технічна неозброєність» пацієнта не зобов’язує медичне КНП вдаватися саме до паперової форми розрахункового документа. Головне – щоб такий документ був виданий або створений в електронній формі не пізніше моменту передачі послуги (ч. 11 ст. 8 Закону № 1023).

Рис. 2. Паперовий/електронний розрахунковий документ

Слід ураховувати, що в разі відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів такий документ не прийматиметься як розрахунковий (п. 3 розд. І Положення № 13). А одним із таких реквізитів у чеках РРО/ПРРО є назва послуги – слово, поєднання слів або слова та цифровий код, які відображають споживчі ознаки послуги та однозначно ідентифікують послугу в документообігу медичного КНП (п. 2 розд. І Положення № 13).

Водночас допускаються скорочення (див. листи ДПА від 09.04.99 р. № 5364/7/23-3117, від 04.08.99 р. № 11474/7/23-3117). А з якої облікової програми конкретні назви послуг за прейскурантом перекочують до РРО/ПРРО – це вже справа техніки.

Разом з тим, у найменуванні послуг не можна зазначити, приміром, просто: «пломбування зуба». Потрібно зазначити, наприклад, так: 4217 «Пломб_зуб__(1,25):Градія», 4218 «Пломб_зуб_ (1,5):Градія» тощо.

Крім того, РРО/ПРРО має надавати можливість формування знижки на послугу. Майже всі сучасні моделі дозволяють вводити знижки безпосередньо перед продажем.

Натомість, у «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються ДПС на безоплатній основі, на сьогодні не реалізовано можливості проведення операцій з продажу послуг з використанням знижки та/або заокругленої надбавки. Водночас проведення таких операцій передбачено для розробників програмного забезпечення ПРРО, які використовуватимуть програмний інтерфейс (API Єдиного вікна подання електронної звітності / Електронного кабінету) (див. ЗІР, категорія 109.24).

Дуже неоднозначним є проведення через РРО/ПРРО передоплати за медичну послугу. З огляду на ст. 2 Закону № 265, тут взагалі немає розрахункової операції. Адже надання послуги ще не відбувається. До того ж, медичні КНП зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму надання послуг через (п. 1 ст. 3 Закону № 265):

• зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО;
• зареєстровані фіскальним сервером ДПС ПРРО.

Незважаючи на це, ДПС у ЗІР, категорія 109.04, доходить висновку, що розрахункові операції в разі здійснення попередньої (авансової) оплати за послугу проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів». Водночас у програмних рішеннях «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються ДПС безоплатно, на сьогодні не реалізовано можливості проведення через ПРРО попередньої (авансової) оплати за послугу.

Своє чергою, на практиці можливі варіанти:

• зазначаємо один «загальний» артикул «Аванс (передоплата)», що належить до відділу (товарної групи) з «вільною ціною». У такому разі сама сума авансу в момент його отримання вводиться із клавіатури РРО в режимі «вільної ціни»;
• у РРО можна попередньо запрограмувати ціну в 1 грн для артикула «Аванс за…». Тоді, приймаючи гроші від покупця і зазначаючи в чеку необхідну кількість прийнятих гривень, можна провести через РРО аванс;
• у разі отримання авансу вибивають чек, в якому відображається та кількість послуги, що придбавається, яка відповідає сумі авансу (можна зазначити дріб);
• за кожним артикулом додатково зазначаємо ще один артикул «передоплата за…» і забиваємо повну ціну цієї послуги. Під час отримання авансу зазначаємо дробову кількість «передоплати за…». Але цей спосіб «з’їдає» багато пам’яті РРО, оскільки під кожну послугу потрібно ввести два артикули.

РРО/ПРРО → РОS-термінал

Медичні КНП, які використовують РРО/ПРРО, повинні обов’язково приймати ЕПЗ за надані послуги. Такі вимоги містить постанова КМУ від 29.09.10 р. № 878 «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів».

Звільнено від обов’язкового приймання ЕПЗ лише:

• заклади громадського харчування закритого типу, які обслуговують певний контингент споживачів;
• підприємства торгівлі з торговельною площею до 20 м² (крім АЗС);
• СГ, які провадять діяльність у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 25 тис. осіб.

Задля приймання оплати за послуги за допомогою ЕПЗ медичному КНП необхідно мати РОS або, як його ще називають, платіжний термінал (п. 1.32¹ ст. 1 Закону № 2346). Кількість РОS-терміналів має бути не менше 50 % від кількості РРО. Якщо в медичного КНП усього один РРО, він також зобов’язаний забезпечити приймання ЕПЗ, тобто йому потрібен один РОS-термінал (докладніше див.: Алієв Т. «Платні послуги медичного КНП: коли використовувати РОS-термінал»).

До речі, платіжний термінал можна використовувати й без прив’язки до РРО/ПРРО, за умови що медичне КНП не застосовує РРО згідно із Законом № 265. Жодних заборон із цього приводу законодавство не містить (див. листи Мінекономіки від 07.02.13 р. № 3501-06/4370-12 і ГУ ДФС у м. Києві від 14.11.17 р. № 2616/ІПК/26-15-14-09-13).

Висновки

1. Якщо медичне КНП приймає за платні послуги та оренду готівкові кошти та платіжні картки, воно має застосувати РРО або ПРРО.
2. Невикористання РРО/ПРРО не звільняє медичне КНП від обов’язку надавати пацієнту розрахунковий документ, що підтверджує факт надання послуги.
3. Медичні КНП, які використовують РРО/ПРРО, зобов’язані використовувати РОS-термінал для розрахунків за надані послуги картками.