Декларація з податку на прибуток за 2025 рік: форма, строки її подання та сплати податку

Декларація з податку на прибуток: загальні правила та додатки

Декларація з податку на прибуток для агропідприємств

Форми декларації настільки часто змінюються, що буває важко зорієнтуватися, яка є чинною в конкретний момент. Тільки-но вивчили останні зміни, як уже на підході чергові. Щоб ви не загубилися в цьому вирі інформації та були впевнені, що вибрали правильну форму для звітування за 2025 рік, ми підготували для вас матеріал, у якому розглянемо:

• хто зобов’язаний подати декларацію з податку на прибуток за 2025 рік. До речі, серед щасливчиків можуть опинитися не лише класичні платники, а навіть єдинники – фізособи-підприємці та юрособи;
• яких змін зазнала форма декларації з податку на прибуток підприємства (далі – декларація) протягом 2025 року;
• за якою формою платникам податку на прибуток потрібно звітувати за 2025 рік;
• хто має подати річну декларацію, у якому порядку та в який строк;
• коли потрібно сплатити задекларовану суму податку.

Хто подає декларацію за 2025 рік?

Подати декларацію за 2025 рік зобов’язані усі нижчеперелічені суб’єкти.

1. Підприємства – резиденти України, які станом на 31 грудня 2025 року застосовували загальну систему оподаткування

Це платники, які у 2024 році згідно зі звітом про фінрезультати отримали дохід у сумі понад 40 млн грн (за вирахуванням суми непрямих податків) та зобов’язані були звітувати протягом 2025 року щоквартально (п. 137.4 та 137.5 Податкового кодексу України, далі – ПКУ), а також платники, дохід яких за 2024 рік становив не більше 40 млн грн та які не подавали квартальні декларації, а звітують зараз одразу за весь 2025 рік (п. 137.5 ПКУ).

Серед таких підприємств, зокрема, можуть бути платники, які:

• є новоствореними, тобто зареєстровані у 2025 році та перебувають на загальній системі. У них перший звітний період – рік, від дати реєстрації по 31.12.2025 (пп. «а» пп. 137.5 ПКУ);
• є виробниками сільгосппродукції, визначення якої наведено у пп. 14.1.234 ПКУ , які застосовують звичайний податковий звітний період. Увага! Такі платники не повинні ставити позначку про статус виробника сільгосппродукції у полі 10 заголовної частини декларації. Цю позначку ставлять лише сільгоспвиробники, які обрали особливий податковий звітний період, який триває, починаючи з 1 липня минулого звітного року та закінчуючи 30 червня поточного звітного року (пп. 137.4.1 ПКУ). Ці сільгоспвиробники свою річну декларацію подають не пізніше 29 серпня;
• протягом 2025 року перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну (у т. ч. виробники сільгосппродукції, які не обрали особливий податковий звітний період).

Такий платник подає річну декларацію за звітний рік, який починається з дати його переходу на загальну систему і закінчується 31 грудня (ЗІР, категорія 102.20.02). Вони вважаються новоствореними платниками (ЗІР, категорія 102.11). У рядках 01 та 02 такої декларації враховуються показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату за період перебування такого платника на загальній системі оподаткування. На думку податківців, разом із такою декларацією платник має подати два комплекти фінзвітності – за період перебування на єдиному податку (далі – ЄП) та за звітний рік (ЗІР, категорія 102.20.02). Комплект за період перебування у 2024 році на єдиному податку можна подати через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету, а от річну звітність – у загальному порядку. При цьому, якщо сума доходу за такий податковий (звітний) рік (з дати переходу на загальну систему оподаткування і до 31 грудня) не перевищує 40 млн грн, то об’єкт обкладення податком на прибуток у декларації можна визначати без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці з розд. ІІІ ПКУ, крім п’яти (якщо платник прийняв рішення про незастосування таких коригувань і зазначив це в декларації). Однак різниці за перехідними операціями з підрозд. 4 розд. ХХ та різниці, установлені пп. 140.4.4, 140.4.8, 140.5.16, п. 140.6 і ст. 123¹ ПКУ, будуть застосовуватися навіть у разі відмови!

Зауважимо, що раніше, у 2023 році, для єдинників, які повернулися на загальну систему зі сплати ЄП у розмірі 2 %, діяли особливі правила. Вони відрізнялися від загальних правил для класичних єдинників (п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тож будьте уважні!

2. Підприємства – резиденти Дія Сіті – платники податку на особливих умовах (так званий податок на виведений капітал)

Такі платники подають декларацію за 2025 рік разом зі спеціальним додатком ДІЯ та проставляють відповідну позначку в полі 10 заголовної частини декларації. При цьому, якщо такі підприємства в середині 2025 року перейшли зі звичайної сплати податку на прибуток на сплату податку на особливих умовах (ставка 9 %), то в річній декларації вони розраховують показники за весь звітний рік. Тобто і за період перебування на загальній системі оподаткування, і за період перебування у статусі резидента Дія Сіті (ЗІР, категорія 102.24 та ЗІР, категорія 102.24).

3. Підприємства на загальній системі оподаткування, ліквідовані в ІV кварталі 2025 року

Ці платники подають останню (ліквідаційну) декларацію. Дата їх ліквідації могла припасти на початок або середину звітного (податкового) кварталу. Тому вони можуть подавати ліквідаційну декларацію починаючи з дня внесення до ЄДР запису про ліквідацію юрособи, але не пізніше строків, установлених для подання річної декларації (ЗІР, категорія 102.20.01). Нагадаємо, що ЄДР – це Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

4. Неприбуткові організації – порушники

Це організації, які у період із січня по листопад 2024 року порушили вимоги пп. 133.4.2 ПКУ (з огляду на положення п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ) і за це були виключені з Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – реєстр неприбуткових). У річній декларації вони відображають дохід та фінрезультат від госпдіяльності, отримані за період, що починається з наступного місяця після порушення та триває до закінчення року.

Наприклад, порушення сталося у вересні. Отже, у річній декларації треба показати дохід і прибуток (збиток) за період із жовтня до грудня включно. Якщо порушення було у жовтні, тоді у декларації має бути наведена інформація за листопад та грудень.

 5. Нові неприбуткові організації

Платник податку на прибуток, який у 2025 році був включений до реєстру неприбуткових (при цьому він не встиг подати заяву на включення до цього реєстру протягом 10 днів від дати створення!), після закінчення 2025 року має подати до органу ДПС одразу дві форми звітності (ЗІР, категорія 102.04):

• декларацію з податку на прибуток підприємств, у якій слід відобразити дані податкового обліку за період перебування на загальній системі оподаткування. Показники у такій декларації розраховуються за період з початку року до дати включення підприємства до реєстру неприбуткових;
• Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з показниками за період перебування у зазначеному реєстрі у 2025 році.

Нагадаємо: якщо новостворена неприбуткова організація подала заяву про включення до реєстру неприбуткових протягом 10 днів із дати реєстрації в ЄДР, то вона вважається неприбутковою з моменту внесення до ЄДР. Це означає, що їй не доведеться подавати декларацію з податку на прибуток, подати треба лише Звіт про використання доходів (прибутків) (абзац сьомий пп. 133.4.1 ПКУ).

6. Нерезиденти, які ведуть госпдіяльність на території України через постійні представництва нерезидентів та/або отримують доходи з українського джерела, а також інші нерезиденти, які зобов’язані сплачувати податок у порядку, установленому розд. ІІІ ПКУ

Зокрема, це нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які (пп. 133.2.2 ПКУ):

• придбавають право власності на інвестиційний актив із числа зазначених в абзацах третьому – шостому пп. «е» пп. 141.4.1 ПКУ, в іншого нерезидента-продавця, який не має постійного представництва в Україні (див. також п. 64.5 ПКУ);
• провадять в Україні діяльність через постійне представництво. Визначення постійного представництва нерезидента для податкових цілей наведено у пп. 14.1.193 ПКУ. У полі 10 заголовної частини звітної декларації такі нерезиденти мають поставити відповідну позначку. Доходи таких нерезидентів обкладаються податком у загальному порядку, а постійне представництво нерезидента прирівнюється з метою оподаткування до платника податків, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента. Водночас постійне представництво визначає обсяг оподатковуваного прибутку, отриманого протягом звітного (податкового) періоду, за принципом «витягнутої руки» згідно зі ст. 39 ПКУ (пп. 141.4.7 ПКУ).

Для цього при взятті на облік нерезидента (іноземної компанії, організації) до контролюючого органу разом із заявою за формою № 1-ОПН подається документ, що підтверджує повноваження представника нерезидента (п. 64.5 ПКУ; п. 4.4 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, далі – Порядок № 1588).

Якщо такий документ виданий у країні реєстрації нерезидента, він має бути легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, та мати нотаріально посвідчений переклад українською мовою.

7. Фізособи-підприємці, фізособи, які провадять незалежну професійну діяльність, платники ЄП (як юрособи, так і фізособи) та неприбуткові організації – у разі виплати юрособам-нерезидентам доходів, перелічених у пп. 141.4.1 ПКУ, у звітному році

Фізособи-підприємці, незалежні професіонали та єдинники (юрособи та фізособи) є платниками податку на прибуток у разі виплати нерезиденту доходів з українського джерела (пп. 133.1.1 ПКУ). При цьому звітним періодом для таких платників є календарний рік (п. 137.5 ПКУ).

Вищезгадані особи, які у 2025 році виплатили нерезидентам дохід, передбачений пп. 141.4.1 ПКУ, мають відобразити суму такого доходу та відповідну суму податку в додатку ПН і декларації з податку на прибуток за 2025 рік. При цьому в полі 10 заголовної частини декларації вони мають поставити відповідну позначку. Про це див. детальніше в статті «Коли ФОП та юрособа-єдинник подають декларацію з податку на прибуток?».

Неприбуткові організації прямо не названі у ПКУ платниками податку з доходів нерезидента, але вони підпадають під визначення резидентів із пп. 14.1.213 ПКУ. Отже, згідно з пп. 141.4.2 ПКУ, зобов’язані сплачувати цей податок та подавати відповідну звітність. Неприбуткові установи та організації, які утримують та вносять до бюджету «нерезидентський» податок, подають контролюючому органу декларацію та додаток ПН разом зі Звітом (ЗІР, категорія 102.04).

Усі вищезазначені особи заповнюють у декларації рядки 23–25. Інші показники декларації вони не відображають та інші додатки до декларації (крім додатка ПН) не подають. Фінзвітність разом із декларацією їм також подавати не потрібно.

8. Юрособи-єдинники, які мають контрольовану іноземну компанію

Юрособи, які вибрали спрощену систему оподаткування, при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії (КІК), що оподатковується в порядку, визначеному ст. 39² ПКУ, вважаються платниками податку на прибуток (абзац третій пп. 133.1.1 ПКУ). Відповідно вони мають подати декларацію з податку на прибуток із заповненим рядком 06.1 КІК і додаток КІК.

Утім, оскільки додаток КІК не заповнюється (нормою п. 39².4 ПКУ прибуток КІК звільнено від оподаткування), декларацію подавати не треба, але Звіт про КІК доведеться (детальніше про це в статті «Коли ФОП та юрособа-єдинник подають декларацію з податку на прибуток?»).

9. Юрособи – єдинники четвертої групи, які мали операції з цінними паперами, дивідендами

З 05.10.2025 Законом від 21.08.2025 № 4577-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» передбачено обкладення податком на прибуток операцій із цінними паперами та доходів у вигляді дивідендів, отриманих юрособою – платником єдиного податку четвертої групи (пп. 133.1.1 ПКУ, лист ДПС від 06.01.2026 № 2/2/99-00-21-01-01-02).

Згідно з абзацом першим п. 14 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ юрособи – єдинники четвертої групи, які протягом 2022 та/або 2023, та/або 2024, та/або 2025 років отримали доходи від дивідендів та/або від операцій з відчуження цінних паперів, можуть до 5 квітня 2026 року подати до податкового органу декларації з податку на прибуток за ці роки.

Детально про це – у статтях:

• Податкові новації для підприємств – єдинників четвертої групи: сплата податку на прибуток з отриманих дивідендів та продажу цінних паперів;
• Як єдинникам четвертої групи відзвітувати про операції з продажу цінних паперів: рекомендації податківців.

За якою формою подавати декларацію?

Форму декларації затверджено ще наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897, але періодично законодавці вносять до неї зміни та доповнення.

Так, у 2025 році набули чинності зміни, унесені наказами Мінфіну:

• від 05.12.2024 № 621, зі змінами, затвердженими наказом Мінфіну від 24.12.2024 № 659 (діє з 21.01.2025), – основні зміни в додатках АМ, ПН до декларації та формулюванні деяких різниць;
• від 13.02.2025 № 94, зі змінами, затвердженими наказом Мінфіну від 03.03.2025 № 133 (діє з 04.04.2025), – ключові зміни: новий додаток ЩАВ, нова редакція додатків МПЗ-З, АМ, ВП, ЗП, КІК.

Уперше ці оновлення застосовували під час звітування за півріччя 2025 року (див. лист ДПС від 09.04.2025 № 9616/7/99-00-21-02-01-07; ЗІР, категорія 102.20.03; новину Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП від 10.04.2025);

• від 24.04.2025 № 215 (діє з 13.06.2025) – зміни стосувалися наданої неправомірної вигоди.

Уперше звітували з огляду на ці зміни за три квартали 2025 року (лист ДПС від 17.06.2025 № 15357/7/99-00-21-02-01-07, новина ГУ ДПС у Київській області від 24.06.2025, новина ЦМУ ДПС по роботі з ВПП від 27.08.2025);

• від 25.07.2025 № 371 (діє з 16.09.2025) – ключова зміна – новий додаток БД.

Уперше з новим додатком БД звітуємо за 2025 рік (лист ДПС від 01.10.2025 № 23636/7/99-00-21-02-01-07, новина пресслужби ДПС від 07.10.2025).

Тобто, за 2025 рік подається оновлена форма декларації.

Крім того, очікуються зміни, якими, зокрема, передбачено новий додаток ЄП для юросіб – єдинників  четвертої групи для відображення операцій з цінними паперами та дивідендами. Проте станом на 29.01.2026  (дата підготовки статті до публікації) це лише проєкт (див. проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств»).

Нагадаємо: згідно з п. 46.6 ПКУ нові форми декларацій (розрахунків) набувають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за періодом, у якому вони були оприлюднені. А до цього діють старі форми декларацій (розрахунків).

Які ідентифікатори електронних форм застосовувати для подання декларації за 2025 рік?

Для подання декларації в електронному вигляді застосовується універсальний ідентифікатор форми:

• J0100129 – для юросіб (незалежно від базового періоду (квартал чи рік) ідентифікатор буде однаковий, інформація про базовий період указується в полі 2 декларації);
• J0100929 – для інститутів спільного інвестування;
• F0100729 – для фізичних осіб;
• J0100529 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).

Щоб не помилитися у виборі ідентифікатора, рекомендуємо перевіряти його в електронному кабінеті платника у розділі «Бланки звітності», адже система прийме  електронну форму лише з тим ідентифікатором, який є в кабінеті (стара не пройде).

Коли потрібно подати декларацію?

Річна декларація з податку на прибуток подається протягом 60 днів після закінчення звітного року (пп. 49.18.6 ПКУ).

Декларацію за 2025 треба подати не пізніше 2 березня 2026 року (це понеділок). Останній день подання декларації припадає на 01.03.2026 (це неділя), тому переноситься на перший після вихідного операційний день (п. 49.20 ПКУ).

Куди та яким способом можна подати декларацію?

Декларація подається до органу ДПС, у якому платник перебуває на обліку. Її можна подати такими способами (п. 49.3–49.7 ПКУ):

• передати особисто (або через уповноважену особу);
• надіслати поштою (з описом вкладення та повідомленням про вручення) – не пізніше ніж за 5 днів до закінчення строку подання, тобто не пізніше 23 лютого (неділя). Майте на увазі! Якщо таке поштове відправлення буде втрачене або зіпсоване, платник протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення зобов’язаний надіслати поштою (або подати особисто) контролюючому органу другий примірник декларації разом із копією повідомлення про втрату або псування, а також своєчасно сплатити задекларовану суму;
• направити засобами електронного зв’язку в електронній формі (такий спосіб подання є обов’язковим для великих та середніх підприємств). Це треба зробити до закінчення останньої години дня, коли закінчується строк її подання. Щоправда, під час воєнного стану операційний день для прийняття електронних документів триває з 08:00 до 20:00 (пп. 69.18 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Лише для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в останній день його продовжено до опівночі. Тому рекомендуємо подати електронну декларацію до 20:00 граничної дати. Зверніть увагу! Єдиною підставою для відмови у прийнятті електронної декларації є недійсність кваліфікованого електронного підпису або печатки, у тому числі у зв’язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа. Але якщо така декларація не відповідає всім вимогам електронного документа, містить недостовірні обов’язкові реквізити або подана у форматі, недоступному для її технічного опрацювання, то у її прийманні буде відмовлено.

 Куди подавати декларацію та сплачувати податок, якщо підприємство у 2025 році змінило свою податкову адресу?

Якщо платник податків змінює (перереєстровує) своє місцезнаходження, він повинен сплачувати податки та збори за місцем своєї попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (п. 10.13 Порядку № 1588), тобто до кінця поточного року (ч. 1 ст. 3, ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України). Це означає, що декларацію за 2025 рік платник має подати вже за новим місцем податкової реєстрації. Адже річна декларація подається після 31 грудня. За новою адресою сплачується і задекларований податок.

Як подають декларацію та сплачують податок великі платники?

Платники, які стали великими з 1 січня 2026 року, подають декларації вже до Офісу великих платників податків (у т. ч. і декларацію за 2025 рік). А задекларований податок сплачують за попереднім місцем обліку (своїм місцезнаходженням). Це випливає з п. 64.7 ПКУ.

Водночас у ЗІР (категорія 102.20.02) роз’яснюється, що коли місцезнаходження великого платника податків (юридична адреса):

• не збігається з місцем податкового обліку в органі ДПС – то податок на прибуток підприємств має сплачуватися за місцезнаходженням такого платника, тобто надходити на бюджетні рахунки, відкриті на рівні головних управлінь Державної казначейської служби України в областях з відомчою ознакою «99»;
• збігається з місцем податкового обліку в органі ДПС – тоді податок на прибуток має сплачуватися на бюджетні рахунки з податку на прибуток з ознакою «99», відкриті на рівні територіальних органів ДПС у містах, де розташовані міжрегіональні управління ДПС по роботі з великими платниками.

Реквізити рахунків, відкритих Казначейством, платники можуть знайти у рубриці «Списки для сплати платежів» субсайтів відповідних територіальних органів ДПС.

Чи потрібно подавати порожню декларацію?

Відповідно до п. 49.2 ПКУ, платник податків зобов’язаний подавати декларацію за кожний звітний період за наявності показників, що підлягають декларуванню. Іншими словами, якщо таких показників у звітному періоді немає, то й декларацію (навіть із прочерками) подавати не потрібно.

Однак, як пояснюють податківці, платники податку на прибуток за наявності будь-яких показників, що підлягають декларуванню (у т. ч. показників, що мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінзвітності, яка подається разом із декларацією), зобов’язані подавати декларацію разом із фінзвітністю в установлені строки. А в ЗІР (категорія 102.20.02) сказано, що декларацію потрібно подати незалежно від показників, наведених у фінзвітності, навіть якщо показники такої фінзвітності не підлягають відображенню в декларації.

І від неприбуткових організацій податківці вимагають подання Звіту разом із фінзвітністю за наявності будь-яких показників, що підлягають декларуванню (у т. ч. мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінзвітності) (ЗІР, категорія 102.20.02).

Тому рекомендуємо платникам, які мають порожні декларації, але не хочуть вступати у спір із контролюючим органом, подати такі декларації (Звіт) разом із фінзвітністю в установлені строки. Та й з позиції строків давності це вигідно. Адже щодо звітного періоду, за який декларація не подавалася, строк давності ніколи не спливає (іншими словами, податківці можуть дотягтися будь-коли) (п. 102.2 ПКУ).

Які форми фінзвітності подають платники податку на прибуток у складі річної декларації?

У складі річної декларації всі платники податку на прибуток повинні подати дві форми фінзвітності (п. 46.2 ПКУ):

• Баланс (Звіт про фінансовий стан);
• Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід).

Ці звіти за типовими формами, що відповідають бухгалтерській розмірній категорії підприємства-платника, слід подати:

• або до фактичного подання декларації – через Єдине вікно органам держстатистики;
• або разом із декларацією податковому органу.

Майте на увазі! Якщо фінзвітність, подана у складі декларації, буде не «тієї» форми (наприклад, за формами № 1-мс, № 2-мс замість № 1-м, № 2-м), то декларація може бути не визнана (тобто не прийнята) згідно з п. 48.7 ПКУ (ЗІР, категорія 102.22).

Ті, хто оприлюднюють фінзвітність з аудиторським висновком (тобто середні та великі підприємства), потім подають повний комплект фінзвітності разом з аудиторським висновком (див. статтю «Фінзвітність з декларацією з податку на прибуток: правила подання» та ЗІР, категорія 102.20.02, ЗІР, категорія 102.20.02).

До речі, у разі подання фінзвітності через Єдине вікно підприємства використовують першу літеру «S» (див. ЗІР, категорія 102.20.02, та ЗІР, категорія 102.20.02).

Коли потрібно сплатити податок?

Задекларований податок треба сплатити протягом десяти календарних днів після закінчення строку, установленого для подання декларації. Якщо граничний строк сплати податку припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати податку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним (святковим) днем (п. 57.1 ПКУ).

Строк сплати податку за звітний рік спливає 11 березня 2026 року.

 Як заповнити реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції? 

Платники з річним базовим періодом заповнюють його так: «101 податок на прибуток за 2025 рік».

А квартальники можуть у ньому прописати: «101 податок на прибуток за ІV квартал 2025 року». 

Що робити, коли платник з будь-яких причин не встигає подати декларацію у строк та/або сплатити податок?

Усе залежить від поважності таких причин. Якщо платник не зможе довести в законодавчо встановленому порядку, що він не мав можливості своєчасно подати декларацію та/або сплатити податок, то на нього чекають штрафи, передбачені п. 120.1 та ст. 124 ПКУ.

Без застосування штрафів декларації можуть бути подані, а податок сплачений (пп. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ):

• протягом 60 календарних днів після закінчення місяця, у якому платник відновив можливість виконувати свої податкові обов’язки;
• протягом 6 місяців після скасування воєнного (надзвичайного) стану – якщо у період воєнного стану можливість виконати податкові обов’язки так і не виникла.

Декларація подається із запізненням, і минув установлений ПКУ строк сплати податку за звітний період. Коли потрібно сплатити податок у такому разі?

Податок потрібно сплатити до подання такої декларації.

А якщо платник не зміг своєчасно подати декларацію або сплатити податок через наслідки ракетного удару?

Уникнути фінансової відповідальності в такому разі платник може лише якщо (ЗІР, категорія 132.01):

• або підтвердить неможливість виконання ним податкових обов’язків відповідно до вимог Наказу № 225;
• або подасть до контролюючого органу документ, що підтверджує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Торгово-промисловою палатою України (пп. 112.8.9 ПКУ).