Впроваджуємо МСФЗ

Що зміниться у функціоналі головбуха підприємства

Окрім організації бухгалтерського та податкового обліку головбухам часто доводиться виконувати кадрову роботу, функції секретаря-діловода (не кажучи вже про обов’язки з планування та проведення економічного аналізу). У таких випадках потрібно розробити робочий план рахунків і налагодити ефективну систему документообігу (у рамках облікової політики)

Сергій Рогозний,
сертифікований аудитор, юрист, менеджер з аудиту,
Міжнародної аудиторської компанії BDO
www.bdo.ua

Головний бухгалтер — найвідповідальніша особа будь-якого підприємства. Саме на нього покладено відповідальність перед:

• державою — за правильність і своєчасність розрахунків за податками та зборам;
• керівництвом підприємства — щодо забезпечення його своєчасною і достовірною інформацією про фінансовий стан підприємства, наявність коштів, надходження від клієнтів та зобов’язання перед кредиторами. Ну а оптимізація податкових витрат — то чи не найголовніший обов’язок;
• власником — за організацію системи внутрішнього контролю за ресурсами і достовірність показників фінансової звітності;
• колективом бухгалтерії — за справедливий розподіл обов’язків та оплату праці;
• іншими співробітниками — за правильність розрахунку зароблених ними коштів;
• контрагентами — за своєчасність та правильність оформлення фінансово-господарських документів тощо.

Маємо те, що маємо...

На роботу бухгалтерів значною мірою вплинув запроваджений у 2011 році Податковий кодекс. А вже через рік почався перехід на Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ).

Хоча перейти на ведення обліку із застосуванням МСФЗ повинні були лише кілька тисяч підприємств з-понад 1,3 млн зареєстрованих в Україні. При цьому значна їх частина і так готувала звітність для своїх власників та міжнародних партнерів шляхом трансформації бухгалтерської документації з урахуванням вимог міжнародних стандартів. Тому після запровадження МСФЗ бухгалтери таких підприємств зітхнули з полегшенням, адже у них відпала необхідність готувати два комплекти звітності за різними обліковими політиками. Решта вважала, що процес запровадження МСФЗ вимагатиме від них нових знань і навичок. По суті, нові стандарти є лише вимогами до звітності, а не стандартами обліку як, наприклад, національні П(С)БО. Адже в МСФЗ не регламентований спосіб розкриття діяльності компанії. Ви не знайдете в них звичних для наших бухгалтерів плану рахунків, кореспонденції рахунків, форм первинних документів та облікових регістрів.

МСФЗ — це стандарти виключно звітності, тобто заключного етапу бухгалтерської роботи. Вони не містять жодних спеціальних вимог до ведення обліку, це означає, що компанія може обрати будь-який доступний спосіб отримання міжнародної звітності. Єдина вимога до способу отримання звітності — вона не повинна суперечити принципам підготовки та надання інформації, прийнятим у МСФЗ.

До речі, у 2000 році П(С)БО (коли вони тільки почали запроваджуватися) мали багато спільного з МСФЗ. Більше того, у ст. 1 Закону про бухоблік зазначено, що П(С)БО «не суперечать міжнародним стандартам». Щоправда, далеко не всі зміни, внесені до МСФЗ, у подальшому були імплементовані у наші національні стандарти. Натомість всеохоплюючий вплив на організацію документообігу підприємств мало податкове законодавство, окремі вимоги якого перейшли до П(С)БО.

У 2013 році після створення при Міністерстві фінансів Ради з МСФЗ вийшли оновлені НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» та П(С)БО 2 «Консолідована фінансова звітність», а також були внесені відповідні зміни до інших стандартів, завдяки чому чого було усунуто цілу низку розбіжностей з вимогами МСФЗ.

Як результат, підприємства, які ведуть повноцінний облік за П(С)БО, отримали змогу майже безболісно перейти на МСФЗ — найавторитетніші світові бухгалтерські стандарти, які застосовують у понад 120 країнах світу та визнаються на всіх світових фондових біржах.

Три кроки назустріч МСФЗ

З чого ж починається перехід на міжнародні стандарти?

Першим кроком у цьому напрямку є визначення формату наступного звіту та ознайомлення з ним колективу бухгалтерії та інших причетних до його складання осіб. Кожен бухгалтер має зрозуміти, з якою саме частиною фінансової звітності він працюватиме.

Ви можете заперечити, що всі чотири форми звітності в Україні затверджені Мінфіном і будь-які зміни, м’яко кажучи, не вітаються. Погоджуюсь, але лише частково.

По-перше, відповідно до п. 4 оновленого НП(С)БО 1 можна наводити лише ті статті з основного і додаткового переліку, які характерні саме для вашого підприємства. А, по-друге, у міжнародній звітності, де примітки мають незрівнянно більшу вагу для користувачів звітності у порівнянні з нашою Формою 5, саме повнота розкриття інформації у примітках визначає професіоналізм головного бухгалтера і аудитора підприємства.

У міжнародній звітності примітки зазвичай містять такі розділи:

Загальна інформація.

1. Основа підготовки фінансової звітності.
2. Операційне середовище та економічна ситуація.
3. Управління ризиками.
4. Істотні бухгалтерські оцінки.
5. Основні принципи облікової політики підприємства.
6. Деталізація основних статей звітності.
7. Операції з пов’язаними сторонами.
8. Фактичні та потенційні зобов’язання.
9. Події після дати фінансової звітності.

Якщо звітність складається вперше, то додатково наводиться перехідний баланс на дату першого застосування МСФЗ або таблиця узгодження чистих активів підприємства.

Другим кроком буде затвердження облікової політики і доведення її до відома співробітників бухгалтерії. Для вирішення цього питання пропонуємо скористатися, по-перше, розділами з облікової політики оприлюдненої міжнародної звітності інших підприємств (всі публічні акціонерні товариства повинні оприлюднювати власну звітність на своїх корпоративних сайтах), а, по-друге, Методрекомендаціями № 635. Незважаючи на те, що зазначені Методрекомендації призначені для підприємств, які ведуть облік за національними стандартами, вони стануть у нагоді і для «міжнародників».

І третім кроком стане розроблення робочого плану рахунків та налагодження ефективної системи документообігу (в рамках облікової політики).

Додаток 1

Фрагмент графіка документообігу підприємства

Організацію документообігу на підприємстві варто розглядати як одну з основних складових облікової політики. Вона являє собою обіг документів між структурними підрозділами та виконавцями. Документообіг має бути оперативним, спрямованим і по можливості виключати зворотні операції, що заважають цілеспрямованому руху документів.

Під час складання графіка слід керуватися п. 5 та 6 Положення № 88. У ньому наголошено, що для «упорядкованості руху та своєчасного одержання длязаписів у бухгалтерському обліку первинних документів наказом керівника підприємства, установи встановлюється графік документообігу, в якому вказуються дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передання в обробку та до архіву». Графік документообігу має забезпечити оптимальну кількість підрозділів і виконавців і може бути оформлений у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів, закріпленими за кожним окремим підрозділом підприємства із зазначенням їх взаємозв’язку і термінів виконання робіт.

Як бачимо, у документообігу немає нічого нового, головне, щоб він був раціональним і виконувався відповідальними особами. Врешті-решт первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, підлягають обов’язковій передачі до архіву. Бланки суворої звітності повинні зберігатися у сейфах або металевих шафах, що забезпечують їх належне зберігання і відповідає вимогам п. 6 зазначеного Положення.

Робочий план рахунків — важливий елемент облікової політики. Він повинен забезпечити таку систематизацію та накопичення господарської інформації, щоб у бухгалтера не виникало труднощів із складанням основних фінансових звітів відповідно до МСФЗ (у цьому і полягають основні відмінності), та надати достатню деталізацію статей звітності для аналізу і складання приміток до звітності. При цьому робочий план рахунків має бути достатньо гнучким на випадок зміни структури чи бізнесу компанії.

Приклад робочого плану рахунків для торговельного підприємства наведено у додатку 2.

Додаток 2

Робочий план рахунків торговельного підприємства, що перейшло на застосування МСФЗ