Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Звільнення директора: чотири гарячих запитання

01.09.2014

Директор – такий самий найманий працівник, як і всі інші. Проте ситуація зі звільненням директора часто буває непростою, тому викликає запитання.

Підприємство припиняє роботу: немає замовлень, тому немає грошей на те, щоб виплачувати заробітну плату працівникам, у тому числі і директорові. Чи треба в такій ситуації звільняти директора і за якими підставами? Чи треба звільнятися директорові, якщо він – єдиний засновник підприємства?

Якщо під словом «треба» ви розумієте обов'язок роботодавця в такій ситуації звільнити директора, тоді не треба.

КЗпП не вимагає звільняти найманих працівників у разі припинення роботи.

Підстави, за якими підприємство має право ініціювати звільнення найманого працівника (у т. ч. і директора), передбачені ст. 40, 41 КЗпП. Правда, майже всі вони носять негативний характер, тобто звільнення є покаранням: за прогул, невідповідність посаді тощо. Якщо вам директора карати немає за що, ці підстави не підійдуть.

Директор може бути звільнений на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП – якщо в контракті з ним передбачено можливість звільнення у разі припинення діяльності підприємства.

Також найманий працівник (директор) може бути звільнений на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП (за угодою сторін). При цьому сторони повинні угоджувати дату звільнення. Найпростіше це зробити, коли директором є єдиний засновник. Він може звільнити себе самого з посади директора за угодою сторін. Адже в цьому випадку ніяких проблем з узгодженням дати звільнення не виникне.

Директорові за особистими обставинами необхідно терміново переїхати на постійне місце проживання до іншого міста. Але засновник не хоче його звільняти, поки не знайде іншого директора. Чи може директор у такій ситуації звільнитися в необхідний йому строк?

За наявності поважних причин – може. Так, роботодавець зобов'язаний звільнити найманого працівника (директора) у строк, про який той просить, якщо (ч. 1, 3 ст. 38 КЗпП):

  • працівник не може продовжувати роботу у зв'язку з переїздом на нове місце проживання або переведенням чоловіка (дружини) на роботу в іншу місцевість;
  • працівник не може проживати в цій місцевості за станом здоров'я, що підтверджено медичним документом;
  • про звільнення просить вагітна жінка або жінка, якій необхідно доглядати за дитиною до досягнення нею 14-річного віку або дитиною-інвалідом;
  • сам роботодавець (засновник) не виконує вимоги законодавства про працю, умови колективного або трудового договору (контракту).

Розглянемо ще одну ситуацію, яка нерідко зустрічається на практиці, і підкажемо, як можна діяти сторонам.

Припустимо, з директором укладено контракт на певний строк, тобто строковий трудовий договір. І умовами цього контракту, наприклад, передбачено неможливість його дострокового розірвання за ініціативою директора.

Але й із такої ситуації також є вихід. А саме – контракт, укладений на визначений строк, може бути розірваний достроково за ініціативою директора:

  • за тими ж підставами, що й безстроковий трудовий договір (див. вище);
  • якщо директор захворів або став інвалідом, що перешкоджає виконанню ним своїх обов'язків із керівництва підприємством (ст. 39 КЗпП).

З директором укладено трудовий договір на невизначений строк. Директор хоче звільнитися, але подати заяву про звільнення нікому. Засновник підприємства не живе вдома, і його місцезнаходження невідоме. Чи може у такому разі директор звільнити себе самого?

Звільнити директора, дійсно, може тільки засновник підприємства. Але якщо місцезнаходження засновника не відомо, то це не означає, що директор буде змушений довічно працювати на цьому підприємстві.

На думку Мінпраці та соцполітики, у таких випадках директор має право реалізувати своє право звільнитися за власним бажанням, передбачене ст. 38 КЗпП. Для цього директор повинен видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням (лист від 12.01.11 р. № 15/06/186-11).

Але спочатку директор повинен зробити кроки, які доведуть, що він діяв за процедурою, установленою ст. 38 КЗпП. Тобто перш ніж видавати наказ про своє звільнення, йому треба повідомити засновника про своє бажання звільнитися.

Як це зробити? Потрібно написати заяву з проханням про звільнення за власним бажанням і направити її рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення за останньою відомою йому адресою засновника. Наприклад, за адресою, зазначеною в установчих документах, або за фактичним місцем проживання засновника.

Припустимо, листа не було вручено адресатові, а фактичне місцезнаходження засновника невідоме. Тоді необхідно підтвердити документально факт відсутності (неможливості встановлення місцезнаходження) засновника. Для отримання підтвердного документа директорові слід звернутися до міліції із заявою про розшук засновника. Розшук зниклих осіб належить до повноважень міліції (пп. 9 ч. 1 ст. 10 Закону від 20.12.90 р. № 565-XI). І вже виходячи з офіційної відповіді, наданої міліцією, стане ясно, за якою адресою направляти засновникові заяву про звільнення.

Якщо в міліції директорові повідомлять місцезнаходження засновника, то заяву про звільнення можна буде направити поштою за новою адресою.

У заяві слід зазначати бажану дату звільнення, краще з урахуванням часу поштового пробігу листа і можливого небажання або неможливості отримання листа адресатом – засновником на пошті. Це може становити від 36 до 42 днів: від 6 до 12 днів поштового пробігу рекомендованого листа (п. 1, 2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Мінінфраструктури від 28.11.13 р. № 958) плюс місячний (30 днів) строк зберігання цінного листа на пошті в разі неможливості його вручення адресатові (п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою КМУ від 05.03.09 р. № 270).

Потім треба дочекатися отримання повідомлення про вручення листа засновникові або повернення листа, не врученого адресатові. І вже після цього директор «із спокійною совістю» може видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням і внести на підставі цього наказу запис про звільнення до своєї трудової книжки.

Радимо директорові, щоб надалі його вже не турбували ні податкова інспекція, ні соціальні фонди, в останній день своєї роботи:

  • письмово сповістити податкову інспекцію та соціальні фонди про своє звільнення, додавши копію наказу про визнання себе звільненим;
  • подати державному реєстраторові реєстраційну картку форми 4, затверджену наказом Мін’юсту від 14.10.11 р. № 3178/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 12.05.14 р. № 749/5), у якій зазначити про зміну керівництва підприємства – замість себе як керівника підприємства зазначити відсутнього засновника.

Директор подав заяву про звільнення за власним бажанням. Але у підприємства два засновники, один з яких погоджується на звільнення директора, а другий категорично заперечує. У результаті засновники не приймають рішення про звільнення директора і директор змушений продовжувати працювати на підприємстві. Як у такій ситуації директорові звільнитися?

У такому разі, хоча це і не передбачено законодавчо, рекомендуємо директорові подати дві заяви про звільнення однакового змісту: кожному засновникові окремо.

Засновникові, який погоджується на звільнення директора, заяву можна подати особисто.

А засновникові, який заперечує проти звільнення директора, направити заяву поштою, рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення.

Опис вкладення підтвердить, що листом направлено саме заяву про звільнення. А повідомлення про вручення підтвердить дату отримання цієї заяви засновником. Із цієї дати і треба починати відлік двотижневого строку відробітку перед звільненням.

Якщо засновниками так і не буде прийнято рішення про звільнення директора, то на 14-й день відробітку директор може видати наказ про своє звільнення за власним бажанням і внести запис про звільнення до своєї трудової книжки.

Що стосується документації та печатки підприємства, то їх можна буде передати за описом засновникові, який погоджував звільнення, або направити бандероллю чи посилкою з описом вкладення будь-якому з двох засновників підприємства.

А засновникові, який не дає згоду на звільнення й утримуватиме у себе трудову книжку директора, варто знати про фінансові втрати, які може мати підприємство у такому разі. Наприклад, у вигляді виплати директорові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, якщо директор не отримає в останній робочий день свою трудову книжку.

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Статті за темою
16.09.2025
Подання інформації про заплановане масове вивільнення за формою № 4-ПН
У статті розглянуто умови та порядок подання інформації щодо запланованого масового вивільнення (форма № 4-ПН). Питання зайнятості регулюються не тільки КЗпП, а й Законом від 05.07.2012 № 5067-VI «Про зайнятість населення» (далі – Закон № 5067). Цими законодавчими актами на роботод...
08.09.2025
Вихідна допомога при звільнені: розмір, розрахунок, оподаткування
Як відомо, у день звільнення працівника роботодавець зобов’язаний виплатити всі належні йому суми, зокрема зарплату за відпрацьований час та інші виплати за час роботи, грошову компенсацію за невикористану відпустку та, звісно, вихідну допомогу, якщо це передбачено законодавством чи колдоговор...
Популярне
24.10.2025
Облік шин та акумуляторів
У статті розглянемо: до якого виду активів належать шини й акумулятори – оборотних чи необоротних; як вести облік їх придбання, заміни та списання; що потрібно зробити, щоб не сплачувати екоподаток з шин та акумуляторів (відходів). Із цієї статті ви дізнаєтеся: до якого виду активів належа...
18.08.2025
Облік витрат на створення вебсайту
У статті розповімо, що таке вебсайт та як відображати в бухгалтерському та податковому обліку витрати на його створення. Сьогодні вебсайти використовуються з різними цілями. Деякі виконують тільки представницькі функції. Це може бути, наприклад, сайт-візитка – електронний аналог традиційної па...
23.10.2025
Як відобразити в обліку надлишки активів в платників податку на прибуток та єдинників
У статті розглянемо особливості обліку надлишків основних засобів, нематеріальних активів і запасів у розрізі бухгалтерського обліку, податку на прибуток та єдиного податку. У процесі інвентаризації підприємство може виявити надлишки активів, які необхідно взяти на баланс, відобразивши цю операцію...
Нове
27.10.2025
Стаж: види, обчислення та умови зарахування
У статті з’ясовуємо, які є види стажу, за якими правилами він обчислюється та за яких умов зараховується. Від стажу роботи залежить право працівника на пільги, пов’язані з трудовою діяльністю, соціальним і пенсійним забезпеченням. Види стажу визначаються різними нормативно-правовими акта...
24.10.2025
Юрособа придбала земельну ділянку у фізособи: як визначити базу оподаткування для утримання ПДФО та військового збору?
Розповімо, як визначити базу оподаткування доходу фізособи від продажу юрособі земельної ділянки та чи можна використовувати як оціночну вартість ділянки її НГО. Найбільше запитань у разі купівлі земельних ділянок у фізосіб виникає у юросіб під час визначення бази обкладення ПДФО і військовим збо...
24.10.2025
Трудовий договір з нефіксованим робочим часом: що потрібно знати роботодавцеві
У статті розглянуто правила й особливості укладення трудових договорів з нефіксованим робочим часом. Трудовий договір з нефіксованим робочим часом порівняно недавно з'явився в трудовому законодавстві: 2022 року було внесено відповідні зміни до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Т...
Кращі матеріали