Простій на підприємстві: як розрахувати середню зарплату мобілізованому працівнику

Із цієї статті ви дізнаєтеся: як правильно розрахувати середню зарплату працівників, призваних на навчальні військові збори або на військову службу у зв'язку з мобілізацією на особливий період, якщо на підприємстві був простій;

Що можна зробити на практиці: якщо вам необхідно виплатити середню зарплату призваному на збори або мобілізованому співробітникові, скористайтеся наведеним в консультації прикладом розрахунку.

Кому роботодавець повинен виплатити середню зарплату

Нагадаємо, що за працівниками, призваними на навчальні збори, на весь період зборів (включаючи час проїзду туди і назад) зберігається середня зарплата (п. 7 Інструкції, затвердженої наказом Міносвіти від 12.03.07 р. № 80, далі – Інструкція № 80). При цьому роботодавець перед від'їздом працівника до місця навчальних зборів виплачує йому:

по-перше, зарплату за відпрацьований час;

по-друге, середній заробіток за перші півмісяця зборів. Надалі військові комісаріати повинні відшкодувати роботодавцеві витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на навчальні збори (п. 11 Інструкції № 80).

За мобілізованими зберігається середній заробіток на особливий період, але не більше одного року (ч. 3 ст. 119 КЗпП, п. 2 ст. 39 Закону від 25.03.92 р. № 2232-XII). У цей період роботодавець нараховує і виплачує мобілізованому працівникові середній заробіток.

Як розрахувати середню зарплату

Середню зарплату за час мобілізації працівника розраховують згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Для розрахунку середнього заробітку нам потрібно два показники:

розрахунковий період;

сума зарплати, нарахована працівникові за цей період.

У розрахунковому періоді ми беремо тільки фактично відпрацьовані дні (години). І беремо зарплату, нараховану тільки за ці дні (години). А потім ділимо цю зарплату на кількість відпрацьованих днів (годин). Так ми дізнаємо середньоденний (середньогодинний) заробіток працівника.

Наприклад, до розрахункового періоду не включається час, коли працівник відповідно до законодавства не працював і заробіток за ним не зберігався або зберігався частково. Так, не враховується час простою (у т. ч. із виплатою працівникові 2/3 тарифної ставки), дні відпустки без збереження зарплати тощо (п. 2 Порядку № 100).

А зараз докладніше про розрахунковий період і нараховані за цей період суми.

Розрахунковий період

Розрахунковий період для обчислення середнього заробітку – останні 2 календарних місяці роботи перед місяцем вибуття на збори (п. 2 Порядку № 100). Наприклад, дата вибуття на збори – 5 червня 2015 року. Отже, розрахунковий період – це квітень і травень.

Якщо працівник мав заробіток у ці два місяці – усе зрозуміло. А якщо не мав? Нагадаємо, що треба робити в нестандартних ситуаціях.

Працівник був прийнятий на роботу 14 квітня, а мобілізований 5 червня. Тобто відпрацював на підприємстві менше двох календарних місяців.

Отже, середня зарплата розраховується виходячи з виплат за час, фактично відпрацьований у розрахунковому періоді (у нашому випадку – з 14 квітня по 31 травня включно).

Працівник мобілізований у червні, а в квіт­ні – травні жодного дня не працював (наприклад, хворів).

У цьому випадку середній заробіток розраховується виходячи з виплат за попередні два місяці роботи (лютий і березень).

А якщо людина не працювала останні 4 місяці перед місяцем мобілізації?

Тоді середній заробіток розраховується виходячи з установлених працівникові в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (п. 4 Порядку № 100).

Працівник отримує зарплату відрядно. Він мобілізований у червні, а за травень у бухгалтера ще немає даних для розрахунку заробітку.

Можна замінити травень місяцем, який передує розрахунковому періоду, тобто березнем.

Виплати, які включаються до розрахунку середньої зарплати

Перелік виплат, що включаються до розрахунку середньої зарплати, наведено в п. 3 Порядку № 100. Зокрема, до розрахунку включаються основна заробітна плата, доплати, надбавки, премії. При цьому звертаємо увагу на таке:

премія за місяць включається до розрахунку того місяця, у якому вона нарахована згідно з відомістю на виплату заробітної плати. Наприклад, якщо в червні нараховано премію за квітень, то вона включається до фонду оплати праці підприємства за червень;

якщо премія виплачується за квартал (півріччя), вона включається до розрахунку в тій частині, яка припадає на два місяці розрахункового періоду. Тобто в розмірі 2/3 квартальної або 2/6 піврічної премії;

якщо в розрахунковому періоді відпрацьовані не всі робочі дні, то нараховані премії та інші заохочувальні виплати, що припадають на розрахунковий період, включаються до розрахунку пропорційно до часу, фактично відпрацьованого у цьому періоді;

одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до розрахунку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

Виплати, які не включаються до розрахунку середньої зарплати

Перелік виплат, які не включаються до розрахунку середньої заробітної плати, наведено в п. 4 Порядку № 100. До них, зокрема, належать:

разові виплати, у тому числі матеріальна допомога, компенсація за несвоєчасну виплату зарплати тощо;

виплати за час, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної та додаткової відпустки);

сума допомоги з тимчасової непрацездатності.

Розрахунок середньої зарплати

Приклад

Працівник призваний до армії у зв'язку з частковою мобілізацією з 2 червня. Його оклад – 1 800 грн. У квітні на підприємстві у зв'язку з відсутністю обсягів роботи був оформлений простій, який оплачувався в розмірі 2/3 тарифної ставки. Необхідно розрахувати середню зарплату, що зберігається за працівником на час мобілізації.

Розрахунковий період: квітень і травень.

Нагадаємо, що період простою і сума оплати періоду простою виключаються з розрахунку середньої зарплати (абзац шостий п. 2 Порядку № 100).

Тому беремо до розрахунку тільки 1 800 грн. (оклад за травень) і 19 робочих днів (далі – р. д.). Тобто від 40 р. д. у розрахунковому періоді віднімаємо 21 р. д. квітня, на які припадає простій.

Розрахуємо середньоденний заробіток, який повинен зберігатися за працівником на час мобілізації:

1 800,00 грн. : 19 р. д. = 94,74 грн.