Один директор на двох підприємствах: заборони та оформлення договірних відносин

Робота на двох підприємствах

Чи може одна особа бути директором на двох підприємствах?

Так, одна особа може бути директором на двох підприємствах, але існують певні обмеження.

Директор є найманим працівником, а отже, має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, тобто за сумісництвом (ч. 2 ст. 21 КЗпП).

Не мають права працювати за сумісництвом:

• керівники державних підприємств (установ, організацій), їхніх структурних підрозділів, а також заступники цих керівників (п. 4 постанови КМУ від 03.04.93 р. № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»). Тож якщо директор держпідприємства забажає стати директором будь-якого іншого підприємства, це буде підставою для його звільнення з теперішньої посади;
• держслужбовці та посадові особи місцевого самоврядування (пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3, п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону від 14.10.14 р. № 1700-VII «Про запобігання корупції»);
• керівники, заборону сумісництва для яких передбачено колективним договором або угодою сторін (трудовим договором чи контрактом, який є особливою формою трудового договору) (ч. 2 та ч. 3 ст. 21 КЗпП);
• директори товариств з обмеженою відповідальністю без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства.

Нагадаємо, що органами управління товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (ст. 28 Закону від 06.02.18 р. № 2275-VII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», далі – Закон № 2275).

За загальним правилом виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є «директор», якщо статутом не передбачено іншої назви. Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад. Назвою колегіального виконавчого органу є «дирекція», а його голови – «генеральний директор», якщо статутом не передбачено інших назв (ч. 4, 5 ст. 39 Закону № 2275).

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону № 2275 член виконавчого органу товариства не може без згоди загальних зборів учасників або наглядової ради товариства:

• здійснювати господарську діяльність як фізособа-підприємець у сфері діяльності товариства;
• бути учасником повного товариства або повним учасником командитного товариства, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства;
• бути членом виконавчого органу або наглядової ради іншого суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність у сфері діяльності товариства.

Інакше кажучи, директор не зможе «сидіти на двох стільцях» за наявності одночасно трьох умов:

• одне з підприємств або обидва є товариством з обмеженою відповідальністю;
• немає рішення загальних зборів такого товариства про надання згоди його директору очолити інше підприємство (а якщо обидва підприємства – ТОВ, то й обох товариств);
• обидва підприємства здійснюють діяльність в одній сфері (мають один вид основної діяльності за КВЕД ).

Висновок: одна особа може бути директором на двох підприємствах, за винятком таких випадків:

• хоча б одне з підприємств є державним;
• хоча б на одному з підприємств колдоговором, трудовим договором або контрактом директору заборонено сумісництво;
• загальні збори учасників (або наглядова рада) підприємства у формі ТОВ не надали згоди на сумісництво свого директора за наявності підстав, передбачених у п. 3 ч. 5 ст. 40 Закону № 2275.

Якщо зазначених чинників немає, то директор має право керувати одночасно двома підприємствами.

Оформлення документів

Як оформити договірні відносини та первинні документи між двома підприємствами, де директором є одна й та сама особа?

Насамперед згадаємо, що відповідно до ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу (далі – ЦК) представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком випадків комерційного представництва.

Інакше кажучи, не варто підписувати договір між двома підприємствами у форматі «від Постачальника – директор Воскресенський А.В. / від Покупця – директор Воскресенський А. В.». Це прямо суперечитиме вищенаведеній нормі ЦК. До того ж, пп. 20.1.30 Податкового кодексу, яким надано право податківцям звертатися до суду з позовами щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними.

На практиці можна застосувати альтернативні варіанти, що дозволяють платникам податків захистити свої інтереси. А саме підпис у договорі та первинних документах ставить: від одного з підприємств – директор; від іншого:

• або будь-яка особа, на яку директор оформив довіреність, наприклад його заступник;
• або особа, призначена виконуючим обов’язки директора;
• або особа з категорії осіб, які мають право підписувати договір, так званих «підписантів». Такі особи мають право діяти від імені підприємства без довіреності. Відомості про підписантів включаються до ЄДРПОУ, і вони (якщо не існує якихось обмежень у їх повноваженнях) укладають договори та підписують первинні документи замість директора (або директорів);
• або особа, якій надано повноваження щодо укладення договорів рішенням учасників господарського товариства, наглядовою радою товариства, власників приватного підприємства тощо.

На думку автора, третій варіант – найбільш оптимальний. На відміну від першого та другого варіантів, він не викликатиме підозру в податківців, які можуть вгледіти «передоручення». Четвертий варіант з погляду захисту є досить надійним, адже рішення приймає не директор, а власники підприємства.

Висновки

Не варто підписувати договори та первинні документи, якщо підпис з обох сторін ставить одна й та сама особа, нехай і належним чином уповноважена на це. Для розв’язання проблеми можна обрати один із варіантів, коли від однієї сторони документи підписує директор, а від другої – особа, якій надано таке право відповідними організаційними документами підприємства.