Нарахування ЄСВ на зарплату, відпусткові та лікарняні: вивчаємо нюанси

ЄСВ та виплати за рахунок коштів ФСС

Іноді нарахування ЄСВ при виплаті зарплати, відпусткових або лікарняних викликає утруднення. Розглянемо в консультації запитання із цієї теми, що найбільш часто зустрічаються.

Будь-який роботодавець є платником ЄСВ щодо доходів, які він виплачує працівникам у рамках відносин трудового найму та/або за цивільно-правовими договорами (далі – ЦПД) на виконання робіт (надання послуг) (п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).

До бази нарахування ЄСВ включають усі нараховані працівнику його роботодавцем-страхувальником доходи, з яких справляється ЄСВ, а саме (п. 1, 2 розд. III Інструкції № 449): зарплатні виплати, які включають основну та додаткову зарплату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, визначувані відповідно до Закону № 108 (у т. ч. доплата до МЗП); лікарняні; декретні; зарплата, лікарняні, декретні за сумісництвом (внутрішнім або зовнішнім); винагорода за виконання робіт (надання послуг) за ЦПД.

Будь-які нарахування ЄСВ необхідно перевіряти на дотримання максимальної бази нарахування ЄСВ та мінімального страхового внеску:

• ЄСВ нараховується виключно в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (ч. 3 ст. 7 Закону № 2464). Така база визначається окремо за кожен місяць у розмірі, що діє в цьому місяці, і становить 15 мінімальних зарплат (далі – МЗП) (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). Протягом усього 2019 року її місячний розмір становить 62 595 грн. (4 173 грн. х 15);
• якщо фактична база нарахування ЄСВ за місяць не перевищує МЗП, то страховий внесок повинен бути не менше мінімального (абзац другий ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Він розраховується як добуток МЗП і ставки ЄСВ у розмірі 22 % (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).