Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Чи можна направити у відрядження сумісника?

У підприємства виникла необхідність направити у відрядження працівника-сумісника, оскільки в штаті немає співробітників із такою самою кваліфікацією. Чи може підприємство відряджати сумісника?

Так, підприємство може направити сумісника у відрядження, але тільки у вільний від основ-ної роботи час. Пояснимо нашу відповідь.

Працівник має право працювати на одному або декількох підприємствах одночасно, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою з роботодавцем (ст. 21 КЗпП). Обмеження на роботу за сумісництвом установлені п. 4 постанови КМУ від 03.04.93 р. № 245 та ст. 25 Закону від 14.10.14 р. № 1700-VII і стосуються керівників державних підприємств, установ, організацій та осіб, уповноважених виконувати функції держави або місцевого самоврядування (держслужбовців, суддів, працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, співробітників інших держорганів).

Працювати за сумісництвом можна тільки у вільний від основної роботи час. Отже, підприємство-роботодавець може направити працівника-сумісника у відрядження тільки на той період, коли він не трудиться за основним місцем роботи. Як це застосовується на практиці, розглянемо на прикладі.

Приклад

На підприємстві за основним місцем роботи працівник працює 3 дні на тиждень – понеділок, вівторок і середа. Щоденна тривалість робочого часу – 8 годин. Решта днів (із четверга по неділю) – вихідні. Цей самий працівник трудиться за сумісництвом на іншому підприємстві 3 дні на тиждень – четвер, п'ятниця і субота із щоденною тривалістю робочого часу – 4 години.

У підприємства, на якому працівник трудиться як сумісник, виникла необхідність направити його в два відрядження: перше на 4 дні – із четверга по неділю включно, друге на 7 днів – із четверга одного тижня по четвер наступного.

У цьому випадку в перше відрядження підприємство може відправити працівника безболісно, оскільки з четверга по неділю він не зайнятий на основній роботі. Що стосується другого відрядження, то тут потрібно спочатку з'ясувати, чи зможе працівник поїхати в це відрядження. Якщо на період відрядження він знаходитиметься у відпустці за основним місцем роботи й погодиться поїхати, то підприємство може направити його у відрядження.

КЗпП не обмежує права працівників-сумісників порівняно зі штатними співробітниками. Тому за сумісником на час відрядження зберігається робоче місце й заробітна плата, а підприємство, що направило сумісника у відрядження, відповідно до ст. 121 КЗпП зобов'язане відшкодувати йому здійснені у відрядженні витрати, а також виплатити середній заробіток за час відрядження. Направлення сумісника у відрядження оформляється наказом або розпорядженням.

Слід пам'ятати, що КЗпП забороняє направляти у відрядження:

  • вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років (ст. 176);
  • жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, без їх згоди (ст. 177).

Можлива ситуація, коли працівник направляється в одне відрядження двома роботодавцями (за основним місцем роботи і за місцем роботи сумісником). Тоді роботодавці повинні узгодити між собою, як вони відшкодовуватимуть відрядженому витрати. При цьому кожне підприємство видає окремий наказ (розпорядження) про направлення працівника у відрядження, зазначаючи в ньому, які саме витрати воно відшкодовує працівникові. У свою чергу, працівник, який здає до бухгалтерії авансовий звіт про використання коштів у відрядженні, подає кожному підприємству оригінали тих документів, які підтверджують здійснення ним витрат, відшкодувати які зобов'язалося конкретне підприємство (лист Мінфіну від 29.12.07 р. № 31-18030-07-27/29310).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали